Брицин Віктор Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брицин Віктор  Михайлович

БРИ́ЦИН Віктор Михайлович (13. 03. 1951, м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.) – мовознавець. Син М. Брицина. Д-р філол. н. (1991), проф. (1993). Держ. премія УРСР в галузі н. і т. (1989). Закін. Київ. ун-т (1973). Відтоді працює в Ін-ті мовознавства НАНУ: м. н. с., ст. н. с. (до 1991), від 1997 – заст. дир. з наук. роботи. 1991–97 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту укр. мови НАНУ. Досліджує укр. та рос. мови в царинах синтаксису, граматич. семантики, стилістики і культури мовлення, соціолінгвістики, лексикології.

Пр.: Сопоставительное исследование синтаксических синонимов в русском и украинском языках. К., 1980; Словарь языка русских произведений Т. Г. Шевченко: В 2 т. К., 1985–86 (співавт.); Словарь русского литературного словоупотребления. К., 1986 (співавт.); Синтаксис и семантика инфинитива в современном русском языке. К., 1990; Русско-украинский словарь: Сфера делового общения. К., 1996 (співавт.); Українсько-російський словник: Сфера ділового спілкування. К., 2000 (співавт.).

Л. В. Рябець

Стаття оновлена: 2004