Брицин Михайло Якимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брицин Михайло  Якимович

БРИ́ЦИН Михайло Якимович (20. 11. 1922, с. Ямська Слобода Моск. обл., РФ) – мовознавець. Батько В. Брицина. Д-р філол. н. (1967), проф. (1968). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Харків. пед. ін-т (1950). У 1950–57 – асист., ст. викл. каф. рос. мови Кам’янець-Поділ. пед. ін-ту; 1957– 60 – зав. каф. рос. мови Харків. пед. ін-ту; 1960–64 – доц. каф. рос. мови та літ-ри, 1964–69 – зав. каф. укр. і рос. мов Кам’янець-Поділ. пед. ін-ту; 1969–86 – зав. каф., від 1987 – проф. каф. рос. мови Нац. пед. ун-ту; одночасно від 1997 – проф. каф. слов’ян. філології Київ. славіст. ун-ту. Досліджує історію лексики сх.-слов’ян. мов, говори рос. мови.

Пр.: Из истории восточнославянской лексики. К., 1965; Фонетична система і граматична будова російських діалектів. К., 1973; Порівняльна граматика української і російської мов: Посіб. К., 1978 (співавт.); Російська мова: Посіб. К., 1978 (співавт.); Сучасна російська мова: Навч. посіб. К., 1983 (співавт.).

О. В. Прискока

Стаття оновлена: 2004