Брілінґ Ґустав Вольдемарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брілінґ Ґустав  Вольдемарович

БРІ́ЛІНҐ Ґустав Вольдемарович (21. 02(05. 03). 1867, м. Борисів, нині Мінської обл. – після 1940) – історик, мистецтвознавець. Закін. юрид. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1893), водночас відвідував художню школу М. Мурашка. Брав участь у розписі Володимир. собору в Києві. 1893–1919 працював у судових установах міст Росії, а також Вінниці, Лубен (нині Полтав. обл.). Захопився збиранням та вивченням старожитностей. Один із засн. і дир. Вінн. нар. музею (нині Вінн. обл. краєзнав. музей, 1919–20, 1924–32), водночас дир. Вінн. історико-побут. музею (1923–33). У найбільш нестабіл. період узяв на себе відповідальність за збереження нар. скарбів, яким постійно загрожували розграбування та реквізиції. З його ініціативи та за його авторства була підготовлена постанова Вінн. губвиконкому «Про охорону пам’яток рев. минулого, старовини, мист-ва і природи» (1924). Б. опрацював інструкцію з проведення охорон. заходів у губ. (1925), склав реєстр пам’яток респ. та місц. значення Вінн. округи (1927). На поч. 30-х рр. за його участі в музейну колекцію зібрано більш як 2 тис. археол. та істор. пам’яток, 3,5 тис. етногр. експонатів, 1 тис. творів декор.-ужитк. мист-ва, бл. 1 тис. книг і рукописів, 700 творів образотвор. мист-ва. Значну увагу Б. приділяв килимарству. 1933 безпідставно ув’язнений, згодом звільн. Після арешту 1940 всі рукописи з історії музею, міста, мемуари знищені, а сліди Б. загубилися в таборах на Пн. Росії. Реабіліт. 1988.

Літ.: Кароєва Л. Із туману народного минулого // Україна. 1989. № 28; Кот С. І. Дослідник подільської старовини // Репресов. краєзнавство (20– 30 роки). К., 1991; Його ж. Дослідник народної культури Поділля // НТЕ. 1993. № 1.

Т. Р. Соломонова

Стаття оновлена: 2004