Бровари - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бровари

БРОВАРИ́ – місто обласного підпорядкування Київської області, райцентр. Знаходиться за 20 км на Пн. Сх. від Києва. Залізнична ст. Через Б. проходять автомагістралі Київ–Чернігів, Київ–Суми. Пл. 34 км2. Насел. 86839 осіб (2001, складає 103,7 % до 1989): 84 % – українці, 14 % – росіяни, 0,9 % – білоруси. Перші писемні згадки про Б., які належать князеві Яремі Вишневецькому, датуються 1630. Їхня назва пов’язана з наявністю на цій тер. великої кількості броварень, у яких варили пиво. 1648–49 створ. козацьку сотню. 1648 козаки побудували церкву Петра й Павла. Були також церкви св. Трійці та Вознесіння, збудовані Києво-Печер. лаврою. Між козаками та Лаврою велась гостра боротьба за землю й право на торгівлю. У 1658 та 1668 Б. зазнали пограбувань від крим. татар. 1680 місто стало власністю Києво-Печер. лаври, а 1786 перейшло у казенне відомство. 1802 відкрито першу однокласну школу. 1817 збудовано поштову станцію. 1843, 1845–47 Б. відвідував Т. Шевченко, про що він згадує в багатьох поет. і проз. творах. Через Б. 6(18) травня 1861 везли труну з тілом поета. 1861 розпочато буд-во шосе, яке з’єднало Б. з лівим берегом Дніпра. Від 70-х рр. 19 ст. через Б. проходила залізниця Курськ–Київ. 1879 відкрито першу нар. б-ку. Станом на 1897–98 в Б. налічувалося 464 двори, де мешкало 4312 осіб. Щороку тут відбувалося 3 ярмарки. Діяли канатні ф-ки Р. Сумарокова (засн. 1879) і К. Шиліна, «заведение по изготовлению прохладительных напитков» Шперлінга і «шипучих вод» Слободіна та ін.; були 3 скотобійні, миловар. з-ди та ін. 1912 почав ходити мототрамвай Київ–Бровари. 1923–30, 1937–62 та від 1965 – райцентр. 1930 Б. були підпорядковані Київ. міськраді. 1933 розпочато буд-во аеропорту, який від 1935 став центр. аеропортом Києва. За роки нім.-фашист. окупації (1941– 43) Б. були майже повністю знищені. 1941–42 у Б. був табір для військовополонених. На фронтах війни загинуло 480 мешканців міста. 10 броварчан удостоєні звання Героя Рад. Союзу. Від 1956 Б. – місто, від 1972 – обл. підпорядкування. Б. – значний пром., адм. і культур. центр Київ. обл. Тут працюють 20 пром. підпр-в чорної металургії, хім., електротех., метало- й деревооброб. пром-сті та ін. Найбільші з них – Броварський завод порошкової металургії, ЗАТи – «Броварський завод пластмас», «Промапаратура», «Броварський деревообробний комбінат», «Броварська друкарня», АТ «Софія», «Світлотехніка», «Телефон-сервіс», «Київхліб», ВАТи – «Броварський завод комунального устаткування», «Бровар. дослідно-експерим. з-д», «Броварський завод будівельних конструкцій», «Бровар. машиноремонт. з-д», «Бровари-молоко», ТОВи – «Броварська меблева фабрика “Дружба”», «Єврофудс ГБ Україна», з-ди залізобетон. виробів, алюмінієвих буд. конструкцій, 28 буд. орг-цій, 6 автотранспорт. підпр-в тощо. Працюють 8 заг.-осв. шк., вечірня шк., г-зія, навч.-вихов. комплекс, Бровар. філія Харків. ін-ту управління, Фінанс.-правовий коледж, Бровар. представництво Відкритого міжнар. ун-ту розвитку людини «Україна», Броварське вище училище фізичної культури, СПТУ; лікарня, 2 поліклініки, стоматол. поліклініка, дит. лікарня й поліклініка. Діють міський культур. центр «Прометей», комплексно-розважал. клуб «100», 4 клуби, 8 б-к, дит. шк. мист-в і музична; стадіон «Спартак», легкоатлетич. манеж, 3 плавал. басейни (1 – олімпійський), 2 ДЮСШ, 24 спорт. зали, літній відкритий спорт. майданчик, обл. школа вищої спорт. майстерності з легкої атлетики. Є Броварський краєзнавчий музей. Збереглася будівля клубу (нині Будинок культури) 5-ї колонії для неповнолітніх, якою 1936–37 керував А. Макаренко. Реліг. конфесії: УПЦ МП, УГКЦ, УПЦ КП, євангел. християни-баптисти, адвентисти сьомого дня, свідки Єгови. Встановлено 20 пам’ятників і пам’ят. знаків, зокрема пам’ятники Т. Шевченку, воїнам 2-ї повітряної армії, броварчанам, які загинули під час 2-ї світ. війни та ін. Б. мають міста-побратими – Рокфорд (США), Фонтене-су-Буа (Франція), Щолково (Росія), Слуцьк (Білорусь).

Літ.: Гамалій Д. Броварські шляхи Кобзаря. Бровари, 1994; Гузій В. Золота очеретина // Броварщина: Істор.-краєзнав. нариси. Бровари, 1997; Доцин І. Бровари – рідне місто моє: Істор.-докум. фоторозповідь. К., 1997.

В. О. Колесник

Стаття оновлена: 2004