Буланжерит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буланжерит

БУЛАНЖЕРИ́Т – мінерал класу сульфосолей. Pb5Sb4S11 (або 5PbS 2Sb2S3). Хім. склад: Pb – 55,4 %, Sb – 25,7 %, S – 18,9 %. Названо на честь франц. мінералога К. Буланже. Зустрічається в гідротермал. поліметаліч. родовищах разом із галенітом, антимонітом, сфалеритом, піритом та ін. сульфосолями свинцю. Рідкісний. Колір від свинцево-сірого до чорного з металевим блиском. Непрозорий. Руда свинцю. Сингонія моноклінальна. Риска – чорна, бура, сіро-бура. Твердість 2,5–3 (крихкий). Густина 6,23. Характерного зламу не має. Кристалічні виділення – дрібнозернисті, плутано-волокнисті, волосоподібні. Агрегати дрібноволокнисті. Легко плавиться, розчиняється у гарячій HNO3 i HCl. Супутні мінерали – галеніт, сфалерит, пірит, арсенопірит. Схожі мінерали – антимоніт, джемсоніт, свинчак. У великих скупченнях важл. як руда свинцю. Зустрічається у гідротермал. родовищах свинцево-цинк. руд у поєднанні із сульфоантимонідами свинцю й міді, галенітом (свинц. блиск), сфалеритом (цинкова обманна), піритом, арсенопіритом та ін. Часто є пізнім утворенням. У зоні окислення легко руйнується з утворенням церусіту та гідроокису сурми. Родовища Б. наявні в Німеччині, Чехії, Україні (у межах Нагольного кряжу Донбасу).

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2004