Булах Григорій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Булах Григорій  Іванович

БУ́ЛАХ Григорій Іванович (10. 04. 1938, с. Піски Лохвиц. р-ну Полтав. обл.) – письменник, актор. Чл. НСПУ (1982). Нар. арт. України (1993). Ордени «За заслуги» 3-го ступ. (1998) та Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2003). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1965). Відтоді працює у Київ. філармонії, виступає з худож. читанням на сцені, телебаченні та радіо. Автор зб. поезій «Світанкова зоря» (1979, передмова Д. Павличка), кн. «Злива» (1982, повість «Харитонові сосни» та оповідання), «Дзвони Софії» (1999). Ювілейна зб. творів «Нурт» (1998, передмова Ю. Мушкетика) містить поезію, прозу й есе. Разом із М. Неврлим видав літ. спадщину спікера УПА М. Ситника «Катам наперекір» (1998), книгу Д. Крмана «Itinerarium» (1999), в якій постають Україна 17–18 ст., гетьман І. Мазепа та перебіг Полтав. битви 1709, очевидцем якої був Д. Крман, що подає факти, які протистоять версіям офіц. рос. історії. Разом з дружиною Ольгою переклав зі словац. мови монографію М. Неврлого «Українська радянська поезія 20-х років» (1991). Усі твори Б. опубл. в Києві.

Літ.: Осадчук П. Відповідальність першого кроку // ЛУ. 1980, 1 лют.; Неврлий М. У нурті складної доби // УС. 1999, 25 берез.; Погрібний А. З тривоги і болю // Київ. 1999. № 7/8.

М. Я. Неврлий

Стаття оновлена: 2004