БУЛИ́ГА Олексій Федорович (16. 07. 1938, с. Великі Прицьки, нині Кагарлиц. р-ну Київ. обл. — 27. 02. 1966, Київ) — поет, фахівець у галузі електрозварюва­н­ня. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1961). Працював н. с. в Ін­ституті електрозварюва­н­ня АН УРСР (1961–66). Роз­робив метод повітр.-плазмового різа­н­ня металів, мав тех. винаходи. Поезії Б. (зб. «Скресі­н­ня», К., 1967; квартальник «Поезія», 1973, № 1) притаман­ні весняно-жит­тєствердні мотиви й романт. асоціації («Любов», «Ірця»); поряд із просвітленими рядками інтим. лірики в ній про­ступають мужньо-трагічні нотки як реакція на невиліковну недугу (вірш «Ріка моєї юності» та ін.). У своїй творчості Б. неодноразово звертався до істор. по­статей (Т. Шевченко, У. Кармелюк, В. Вітмен та ін.). Низку поезій Б. досі не опубліковано.