Булига Олексій Федорович

БУЛИ́ГА Олексій Федорович (16. 07. 1938, с. Великі Прицьки, нині Кагарлиц. р-ну Київ. обл. – 27. 02. 1966, Київ) – поет, фахівець у галузі електрозварювання. Закін. Київ. політех. ін-т (1961). Працював н. с. в Ін-ті електрозварювання АН УРСР (1961–66). Розробив метод повітр.-плазмового різання металів, мав тех. винаходи. Поезії Б. (зб. «Скресіння», К., 1967; квартальник «Поезія», 1973, № 1) притаманні весняно-життєствердні мотиви й романт. асоціації («Любов», «Ірця»); поряд із просвітленими рядками інтим. лірики в ній проступають мужньо-трагічні нотки як реакція на невиліковну недугу (вірш «Ріка моєї юності» та ін.). У своїй творчості Б. неодноразово звертався до істор. постатей (Т. Шевченко, У. Кармелюк, В. Вітмен та ін.). Низку поезій Б. досі не опубліковано.

Р. І. Доценко