Булижкіна Людмила Вікторівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Булижкіна Людмила  Вікторівна

БУЛИ́ЖКІНА Людмила Вікторівна (25. 03. 1957, Харків) – художник декоративного мистецтва. Чл. НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1982; викл. Г. Тищенко, Ю. Старостенко, А. Константинопольський). Працювала художником декор. мист-ва у ВО «Протон» Харків. радіозаводу (1983–95); від 1995 – вільний художник. Від 1987 бере участь в обл., респ. та міжнар. виставках. Персон. – у Харкові (1992–93, 1999), Києві (1992), Кракові (1996), Торонто, Чернігові (обидві – 1998), Лондоні (2000). Твори зберігаються в музеях Києва, Харкова, Мелітополя, Хмельницького. Майстриня декор. і станкового батика, одна з фундаторів харків. школи станкового батика, від 1992 – кер. групи «Ексцельсіор». Її асоціативні композиції відтворюють своєрідну гру краси живої природи та худож. фантазії.

Тв.: «Соняшники» (1991), «Савана» (1992), «Настрій» (1994), «Легенди моря» (1995), «Метаморфози», «Гра уяви», «Дзеркало» (усі – 1996), «Літо» (1997), «Вічність», «Історія кохання» (обидва – 1998).

Літ.: Пяткова С. А. Людмила Булижкіна: Буклет. Х., 1997; Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Вишталенко С. Про це шепочуть мушлі // Україна і світ. 1998, 7 квіт.; Путятин В. Д. Мастера батика представляют // Панорама. 1999, 3 апр; Чегусова З.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2004