Булянда Едмунд Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Булянда Едмунд  Іванович

БУЛЯ́НДА Едмунд Іванович (28. 10. 1882, Краків – 05. 04. 1951, м. Вроцлав, Польща, похов. у Кракові) – історик, археолог, мистецтвознавець. Д-р філософії (1908). Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1907). Продовжував студії в ун-тах Відня, Мюнхена, Парижа, Лондона, Неаполя та Афін як стипендіат Віден. антропол. ін-ту (1909– 13). Здійснив наук. подорожі по Італії, Греції, відвідав Зх. Африку та пн. частину Малої Азії (1910–13). Габілітаційну дис. захистив 1913 (Краків). Працював приват-доц. класич. археології Яґеллон. ун-ту (1913–16). Від 1916 – у Львів. ун-ті: екстраординар. проф., 1920–39 – проф. каф. археології та історії матеріал. культури, 1939–41 та 1944–45 – проф. каф. класич. філології; водночас керував роботою Ін-ту класич. археології (від 1925), очолював каф. церк. мист-ва та християн. археології (1927–36) і читав лекції з біблій. археології та історії мист-ва (1925–31) на теол. ф-ті. Від 1945 працював у Вроцлав. ун-ті. Наук. дослідж. у галузі археології та історії мист-в давньогрец. періоду.

Пр.: Strzał mistrzowski Odysseusza. Lwów, 1908; Przyczynek do historii genów Stanisława Augusta. Kraków, 1913; Do działalności Jana Regulskiego. Kraków, 1914; Opieka nad zabytkami. Lwów, 1919; Projekt statutu Państwowego Instytutu Archеologicznego. Warszawa, 1920; Ze studiów nad poczatkami portretu greckiego. Lwów, 1928; Waza grecka czarnofigurowa. Lwów, 1928; Etruria i Etruskowie. Lwów, 1934.

Літ.: Білас Н. М. Розвиток археології у Львівському університеті у міжвоєнний період (1919–1939) // Археологія. 2002. № 2.

Ю. В. Овсінський, Б. З. Якимович

Стаття оновлена: 2004