Бунчук Борис Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бунчук Борис  Іванович

БУНЧУ́К Борис Іванович (10. 09. 1955, с. Бобівці Сторожинец. р-ну Чернів. обл.) – поет і літературознавець. Чл. НСПУ (1988). Д-р філол. н. (2001), проф. (2001). Закін. Чернів. ун-т (1977), у якому від 1985 працює деканом філол. ф-ту. Перша зб. поезій – «Вхідчини» (Уж., 1984). У віршах, які Б. називає «зліпками з натури», порушує болючі проблеми сучасності, звеличує образи батька і матері. Значну частину доробку становить любовна лірика. Автор зб. «Міра істинного» (1988) та «Замість центурій» (1997; обидві – Київ), монографії «Віршування Івана Франка» (Чц., 2000).

Літ.: Стрельбицький М. Обнадійливий дебют // Вітчизна. 1985. № 7; Мельник Я. Мужність відвертості // Жовтень. 1985. № 10; Колодій В. «Душі не вільно відпочить...» // Буковин. журн. 1999. Ч. 1–2.

М. А. Богайчук

Стаття оновлена: 2004