Бурачинська-Рудик Лідія-Константина Ерастівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурачинська-Рудик Лідія-Константина Ерастівна

БУРАЧИ́НСЬКА-РУ́ДИК Лідія-Константина Ерастівна (псевд. і крипт.: Л. Б., Л. Бура; 28. 12. 1902, с. Гринява, нині Верховин. р-ну Івано-Фр. обл. – 29. 01. 1999, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – журналістка, громадська діячка. Чл. НТШ. Вищу торг.-екон. освіту здобула в Бухаресті та Празі (1923–29), де познайомилася з Є. Маланюком, Н. Лівицькою-Холодною, О. Телігою. Від 1929 – у Львові, працювала в Земел. банку, ред. ж. «Нова хата» (1930–39), друкувалася у двотижневику «Назустріч». Публікувала статті з питань професій. і нар. мист-ва, культури в Галичині та світі, жін. руху, літературознавства тощо. Редагувала брошуру «Український жіночий Конгрес» (Станіслав, 1934), у матеріалах якої висвітлено поширення жін. руху на укр. землях та в еміграції, відображено здобутки жінок на ниві нац.-культур. відродження. Організовувала у Львові щорічні покази нар. одягу (1934–39). У 1941 виїхала до Кракова, згодом – до Ґраца, Іннсбрука (Австрія), 1949 оселилася у Філадельфії. Викладала укр. мову в коледжі сестер Василіянок. Працювала у кер-ві СФУЖО: заст. голови, голова (1977–82), почес. голова, одна із засн. секції журналісток. 1951–72 – ред. ж. «Наше життя», вела в ньому розділ «Вісти СФУЖО». Голова Союзу українок Америки (1971–74). Відп. ред. «Бібліографії видань жіночої творчості поза межами України. 1940–1973»; автор розвідок про визнач. жінок: «Непохитна» – про К. Малицьку; «Історія однієї приязні» – про взаємини О. Кобилянської та Н. Кобринської; про художниць М. Дольницьку, Я. Музику, акторок М. Заньковецьку, Л. Кривицьку та О. Голіцинську, письменниць Н. Королеву, К. Гриневичеву, громад. діячку К. Костецьку та ін. Видала кн. «Український народний одяг» (Торонто; Філадельфія, 1992).

Літ.: Чаплинська Л. Лідія Бурачинська – голова «Союзу українок Америки» // Українка в світі. 1971. Ч. 3; Чапленко Н. Лідія Бурачинська – заступник голови СФУЖО // Там само. 1973. Ч. 3; Царинник Г. Зі шляху життя Лідії Бурачинської // Наше життя. 1992. Ч. 12; Передирій В. Бурачинська-Рудик Лідія // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3; Кравчук А. Лідія Бурачинська: Некролог // Наше життя. 1999. № 3; Стельмащук Г. Популяризаторка народної культури: Штрихи до портрета Лідії Бурачинської // НТЕ. 2003. № 3.

П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2004