Бурбело Валентина Броніславівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурбело Валентина  Броніславівна

БУРБЕ́ЛО Валентина Броніславівна (06. 06. 1951, Київ) – мовознавець. Д-р філол. н. (1999), проф. (2002). Закін. Київ. ун-т (1973), де відтоді й працює: викл. каф. теорії та практики перекладу, 1980–83 – викл., 1983–89, 1991–94 – доц., 1989–91 – ст. н. с. каф. роман. філології, 1994– 2000 – доц., від 2000 – проф. каф. франц. філології. Дослідниця худож. франц. мови. Співзасн. і віце-президент Франкофонної асоц. України, експерт Європ. центру сучас. мов Ради Європи в галузі аудіовізуал. методів викладання іноз. мов, чл. Міжнар. т-ва вивчення доби просвітництва та Міжнар. асоц. «Двомов. світ» (м. Безансон, Франція).

Пр.: Историческая стилистика французского языка. К., 1990; Лінгвопоетика французької словесності ІХ–ХVIII ст. К., 1999; Греко-римська традиція в куртуазній культурі середньовічної Франції // Мовні і концептуал. картини світу: Зб. наук. пр. К., 2002. № 6, кн. 1; Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології // Вісн. Київ. ун-ту. Іноз. філологія. 2002. Вип. 32–33; Семіотичні засади дискурсології // Теор. та прикладна лінгвістика. К., 2003. Вип. 1.

О. О. Соломарська

Стаття оновлена: 2004