Бурий Станіслав-Едвард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурий Станіслав-Едвард

БУ́РИЙ Станіслав-Едвард (Bury Stanisіaw Edward; 03. 05. 1910, Забостув Дужий, нині Лодзин. воєводства, Польща – 05. 01. 2000, Варшава) – польський журналіст, театральний критик, перекладач. Премія ім. І. Франка АН УРСР (1985). Навч. на ф-тах права й орієнталістики у Львів. ун-ті (20-і рр. 19 ст.). Учасник Руху Опору під час 2-ї світ. війни. Друкувався від 1935. Працював 1945–53 ред. польс. радіо, від 1954 – театр. рецензентом катол. вид. «Słowo Powszechne» (Варшава). Автор репортажів і статей, присвяч. Україні та її культурі. У перекладах Б. у Польщі вийшли повість «Земля» О. Кобилянської (1965), повість «Четверта рота» (1967) і роман «Стадіон» (1978) В. Собка, зб. оповідань і повістей «Як на війні» (1969) і роман «Бар’єр несумісності» (1972) Ю. Щербака, роман «Лебедина зграя» В. Земляка (1975), «“Зачарована Десна” та інші кіноповісті» О. Довженка (1976), повість «Дівчата на виданні» Є. Гуцала (1977), романи «Блакить» Ю. Бедзика (1978), «Берег любові» О. Гончара (1979), «Аристократ із Вапнярки» О. Чорногуза (1982); п’єси «97» (1967), «Патетична соната» (1972) і «Народний Малахій» (1982) М. Куліша, «Пора жовтого листя» М. Зарудного (1973), «Перший гріх» (1973), «Фараони», «Голубі олені» (обидві – 1975) О. Коломійця та ін. 1982 видав зб. «“Кассандра” та інші драми» Лесі Українки. Переклав фрагменти творів І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Панаса Мирного, І. Котляревського, І. Карпенка-Карого, гуморески Ю. Івакіна, П. Глазового, О. Чорногуза, І. Власенка. Співпрацював із часописом «Український календар». Писав рецензії на виступи укр. театрів у Польщі, огляди діяльності укр. театрів.

Літ.: Заєць Г. Станіслав-Едвард Бурий // Всесвіт. 1974. № 7.

Б. Бакула

Стаття оновлена: 2004