Косич Андрій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косич Андрій Іванович

КО́СИЧ Андрій Іванович (01(13). 10. 1833, м. Чорний Яр Астрахан. губ., Росія – 15. 03. 1917, Пет­­роград, нині С.-Пе­тербург) – військовик. Походив із дворян Черніг. губ. Генерал від інфантерії (1897). Закін. Павлів. кадет. корпус (1852), Микол. академію Генштабу (1860). Учасник Крим. вій­ни 1853–56, придушення польс. повстання 1863, рос.-ту­­рец. вій­ни 1877–78. У 1876–77 – пом. начштабу Одес. військ. окру­­гу; 1881–87 – начштабу, 1895–1901 – пом. командувача Київ. військ. округу; 1887–91 – губер­­натор Саратов. губ.; 1901–05 – командувач Казан. військ. округу (обидва – Росія). 1887–90 – почес. мировий суддя Бердичів. пов. Київ. губ., де мав маєток у с. Царівка (нині не існує). Опублікував «Путевые заметки по Волыни в 1885 году» (К., 1898). Співзасн. (1900), почес. чл. (від 1901) Т-ва дослідників Волині (Житомир). Ініціював проведен­­ня 1901 у Бердичеві Всерос. с.-г. і пром.-ремісн. виставки, до від­­криття якої видав істор.-крає­зн. нарис «Город Бердичев и Бердичевский уезд» (К., 1901). Чл. Держ. ради Росії (від 1905).

Літ.: Генерал-лейтенант А. И. Косыч // Нива. 1895. № 13; Костриця М. Ю. Сільськогосподарська і промислово-реміснича виставка 1901 р. в Бердичеві // Бердичів. земля в контексті істо­­рії України: Наук. зб. «Велика Волинь». Т. 19. Ж., 1999; Його ж. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. Ж., 2001.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2014