Буркатов Борис Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буркатов Борис  Абрамович

БУРКА́ТОВ Борис Абрамович (25. 01(07. 02). 1915, с. Лугини, нині смт Житомир. обл.) – письменник, літературний критик, перекладач. Чл. СПУ. Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. ін-т (1940). Учителював. Працював у ред. г. «Комсомолець України» (від 1939), відп. секр. ред. г. «Літературна Україна» (1946–66), у Респ. упр. захисту автор. прав (1967–75), в апараті СПУ та в ред. ж. «Вітчизна». Дебютував як літ. критик, перекладав твори рос. драматургії та прози. Автор п’єс «Коли минає сімнадцять», «Закохані, або Якщо можеш – прости» (обидві – 1963), літ.-крит. нарису про М. Тарнавського «Ветеран революційного слова» (1964); зб. літературознав. та літ.-крит. статей «Подих сучасності» (1975), «На поклик сьогодення» (1985), низки перекладів з рос. прози й драматургії. Разом з А. Шевченком уклав біобібліогр. довідник про участь письменників України у 2-й світ. війні «22 червня – 9 травня» (1980). Автор кн. «Незакінчена розмова: Спогади, літературна спадщина» (1987). Усі твори опубл. у Києві. Нині проживає в США.

В. Ф. Шинкарук

Стаття оновлена: 2004