Бурківський Олександр Оттович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурківський Олександр  Оттович

БУРКІ́ВСЬКИЙ Олександр Оттович (1876, Рівне – 1921, с. Пикуличі побл. Пшемишля, Польща) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Кавалер 9-ти орденів, нагородж. Золотою Георгіїв. зброєю. Закін. Чугуїв. піхотне юнкер. уч-ще (1896), Миколаїв. академію Генштабу. В роки 1-ї світ. війни – на фронті, ком-р піхот. полку, полковник. Від кін. 1917 – комендант Умані, навесні 1918 – ком-р Сум. полку на більшов. фронті. За Гетьманату – старшина штабу корпусу, пом. ком-ра полку. Від поч. 1919 – нач. озброєння, пом. ком-ра Запороз. дивізії Армії УНР, пом. ком-ра дивізії на більшов. фронті. Від жовтня – ком-р 4-ї піхоти Холм. дивізії. Улітку 1920 сформував і очолив піхотну бригаду, у жовтні – 1-у кулеметну дивізію, брав участь у боях з частинами більшов. армії, підвищ. до рангу генерала. Від грудня 1920 перебував у таборі інтернов. військ Армії УНР в с. Пикуличі, де трагічно загинув за нез’ясов. обставин.

Літ.: Список Генерального штаба по состоянию на 18 июля 1914. С.-Петербург, 1914; Омелянович-Павленко М. На Україні 1917–1918. Прага, 1935; Удовиченко О. Історія 3-ї Залізної дивізії. Торонто, 1970; Тинченко Я. Українське офіцерство: Шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2004