Бурко-Корецький Демид - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурко-Корецький Демид

БУРКО́-КОРЕ́ЦЬКИЙ Демид (псевд. – Данило Святогірський; 29. 08. 1894, с. Пирогів Вінн. пов. Поділ. губ., нині с. Пироги Ямпіл. р-ну Вінн. обл. – 09. 06. 1989, м. Штуттґарт, Німеччина) – церковний і громадський діяч, історик Церкви. Закін. Вінн. церк.-учит. школу (1913), навч. у Кам’янець-Поділ. ІНО. Учасник 1-ї світ. війни. Працював у інформ. відділі Ген. секретаріату військ. справ. Служив у Волин. дивізії УНР (1920– 21). Неодноразово заарештовувався рад. владою. 1942 став священиком. Від 1943 – на еміграції. Учасник Ашаффенбур. собору 25–26 серпня 1947, на якому оформилася УАПЦ (соборноправна). Настоятель парафій у Інґольштадті, Новому Ульмі, Людвіґсбурзі та Карлсруе. Від 1956 – чл., від 1969 – заст. голови Вищого церк. упр. при митрополитові Никанорові Абрамовичу. Від 1973 – чл. Ради Митрополії УАПЦ (до 1978 – заст. голови). Співроб. ж. «Рідна церква», де від 1954 опублікував серію статей-спогадів «З книги буття Української церкви». Автор спогадів про визначних діячів УАПЦ, зокрема митрополитів В. Липківського, М. Борецького, І. Павловського, архієпископів С. Орлика, К. Кротевича, П. Левицького, священиків К. Стеценка, М. Чехівського, а також В. Біднова, М. Леонтовича, М. Макаренка, Д. Щербаківського. Описав життя київ. та провінц. парафій у 30-і рр. 20 ст., відтворив картину рад. переслідувань Церкви. До 1000-ліття християнства в Україні вийшов збірник його праць «Українська Автокефальна Православна Церква – вічне джерело життя» (Савнд Бавнд Брук, 1988).

Пр.: Сучасне становище православної церкви в Україні // Укр. зб. Кн. 16. Мюнхен, 1959.

Літ.: Сорокаріччя священства протопресвітера Демида Бурка // Рідна церква. 1982. Число 130; Дев’яностоліття протопресвітера Демида Бурка // Там само. 1984. Число 139–140; Мартирологія.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2004