Котюжани - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котюжани

КОТЮЖА́НИ – село Мурованокуриловецького району Вінницької області. Ко­тюжанів. сільс. раді підпорядк. села Блакитне та Вільшанка. Зна­ходиться на р. Лядова (притока Дністра), за 21 км від райцентру. Пл. 3 км2 . Насел. 995 осіб (2001), переважно українці. Залізнична станція. К. уперше згадуються в писем. джерелах 1450. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького, пов­станні С. Палія 1702–04, гайдамац. русі. За 2-м поділом Польщі 1793 К. відійшли до Рос. імперії. На поч. 20 ст. належали ро­дині Ценіних. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одно­разово змінювалася. Мешканці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 65 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у К. – заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок; Бу­ди­нок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діють реліг. громади УПЦ МП і РКЦ. Встановлено пам’ятник воїнам, які заги­нули під час 2-ї світ. вій­ни, пам’ят. знак жертвам голодомо­ру. В селі збереглися палац Є. Ценіної (ни­ні школа-інтернат), пейзаж. парк (кін. 19 ст.) з кам’яним триарк. містком (поч. 20 ст.), дзвіниця (1701) церкви св. Миколая, у пд. частині К. – залишки фундаменту старовин. фортеці з підзем. ходом. Палац був споруджений 1885 і перебудований 1912 (спочатку мав лише 1 поверх; 1910 постраждав під час селян. заворушень). Роботами 1912 керував відомий с.-пе­тербур. арх. О. Мунц. Стилістично Котюжан. палац близький до Лівадійського в Криму, вирішений у стилі неоренесансу. Пейзаж. парк розташ. в урочищі Вікторія та спускається до р. Лядова. Пологий схил переходить у крутий яр, укритий гус­тими чагарниками. Низка джерел створює водоспад Шум. У парку зростають 100-літні клени, сосни, кущі калини, жасмину, бузку. Є галявини конвалії, медунки лікарської. Котюжан. парк – єдине місце в Мурованокуриловец. р-ні, де росте занес. до Червоної книги України сон-трава.

М. П. Арнаут

Стаття оновлена: 2014