Бурлака Леонід Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурлака Леонід  Антонович

БУРЛА́КА Леонід Антонович (09. 10. 1938, Одеса) – кінооператор. Чл. НСКінУ (1969). Держ. нагороди СРСР. Засл. діяч мист-в України (1994). Закін. ВДІК (1964; оператор. ф-т, майстерня О. Гальперіна). Працював на Одес. телецентрі освітлювачем, асист. оператора, оператором (1956–62). Від 1963 – оператор Одес. кіностудії худож. фільмів. Зняв стрічки: «Молодожон» (1963), «Вірність» (1965, співавт.; премії Міжнар. (Венеція) та Всесоюз. (Київ) кінофестивалів, обидві – 1966), «Прощавай» (1966), «Вулиці говорять», «Окрема думка» (обидва – 1967), «Ескізи» (1969), «Поїзд у далекий серпень» (1971), «Голубий патруль» (1972), «Посилка для Світлани» (1973), «Іду своїм курсом» (1974), «Хлоп’ята їхали на фронт» (1975; приз на 5-му Респ. фестивалі дит. та юнац. фільмів, Київ, 1976), «Чарівне коло» (1976, 2 серії), «Солдатки» (1977), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, 5 серій), «Золоті черевички» (1980), «Взяти живим» (1981), «На своїй землі» (1987), «Спадкоємниця Ніки» (1988, співавт.), «Павутиння» (1992), «Тринь-бринь» (1994), «Без ошийника» (1996), «Як коваль щастя шукав» (1999) та ін.

О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2004