Бурлюк Володимир Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурлюк Володимир  Давидович

БУРЛЮ́К Володимир Давидович (15 (27). 03. 1886, Харків – 1917, м. Салоніки, Греція) – живописець. Брат Давида та Миколи Бурлюків і Людмили Бурлюк-Кузнецової. 1903 навч. у приват. худож. школі А. Ажбе (Мюнхен), 1904 – в студії Ф. Кормона в Парижі, 1905–10 – у Київ., 1911 – Одес., 1911–15 – Пензенському худож. уч-щах. Від 1907 – учасник авангардист. угруповань і виставок «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Салон Іздебського» (Одеса), «Синій вершник» (Мюнхен), «Гілея» (Херсон), «Спілка молоді» (С.-Петербург). Ілюстратор футуристич. видань (Херсон, Каховка, Москва). Малював картини у стилях «сецесія», «кубофутуризм». Винайшов оригінальну декор.-геометриз. манеру, названу «клуазонізм». Загинув на фронті 1-ї світ. війни.

Тв.: «Пейзаж» (1909), «Портрет батька» (1910), «Портрет поета Б. Лівшиця» (1913).

Літ.: Маркаде В. Українське мистецтво ХХ ст. і Західна Європа // Всесвіт. 1990. № 7; Афанасьев В. А., Барковская О. М. Товарищество южнорусских художников: Биобиблиогр. справоч. О., 2000.

Д. О. Горбачов

Стаття оновлена: 2004