Бурноніт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурноніт

БУРНОНІ́Т – мінерал класу сульфосолей. CuPbSbS3. Ін. назви: бертоніт, колісна руда. Названо на честь франц. мінералога Дж. Бурно. Сингонія ромбічна. Колір сталево-сірий, з томпаково-бурою мінливістю. Непрозорий. Блиск металевий. Руда свинцю в міді. Густина 5,7–5,9. Твердість 3. На зламі – раковистий. Походження гідротермальне (епітермальне). Кристали добре утворені, псевдотетрагональні, короткопризмові або товстотаблитчасті. Зустрічаються двійники, часто полісинтетичні у вигляді хреста чи колеса. Кристалічну структуру ще не вивчено. Клас симетрії ромбо-пірамідальний. Спайність – чітка, паралельна осі. Легко плавиться з утворенням свинцево-мідної кульки. Розчиняється у НNO3. Супутні мінерали – тетраедрит, галеніт. Схожі (подібні) мінерали – буланжерит, блякла руда. Б. іноді використовують як руду для міді, свинцю та сурми. Рідко зустрічається у свинцево-мідних родовищах, на Забайкаллі (РФ) – у поєднанні із золотом. Родовища Б. наявні у Німеччині, Чехії, Румунії, Великій Британії, Болівії, Перу, Мексиці, Чилі, США, Канаді, Австралії, Україні (у межах Нагольного кряжу Донбасу).

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2004