Буров Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буров Олександр  Іванович

БУ́РОВ Олександр Іванович (31. 05. 1936, станиця Рубасська, Дагестан, РФ) – фахівець у галузі машин та апаратів хімічних підприємств. Д-р тех. н. (1993), проф. (1998). Закін. Харків. політех. ін-т (1958). Працював на вироб-ві (1958–60); ст. інж. Барнаул. проект. ін-ту № 2 (1960– 61); в Алтай. політех. ін-ті (1965– 82): асист., ст. викл., доц., 1968– 73 – декан, 1976–81 – зав. каф. гідравліки; ст. н. с. Одес. технол. ін-ту харч. пром-сті (1983– 88); від 1988 – у Фіз.-хім. ін-ті захисту навколиш. середовища Одес. ун-ту: 1993–95 – зав. відділу, від 1996 – проф. каф. хім. машинобудування. Осн. напрям наук. дослідж. – еволюція субмікрон. частинок пилу в газ. потоках, що циркулюють. Вивчає проблему зниження викидів пром. пилу в атмосферу підпр-вами енергетики, буд. матеріалів, хім. пром-сті. Розробив пиловловлювачі із замкненими контурами, які порівняно з циклонами на третину зменшують викиди пилу в атмосферу.

Пр.: Исследование сухого и мокрого пылеотделителей // Тр. КХТИ. Казань, 1965. Вып. 35 (співавт.); Кинетика центробежного разделения аэрозолей. Разделение аэрозолей в центробежном вихревом поле. Разделение промышленных аэрозолей // Всесоюз. конф. по развитию производит. сил в Сибири. Новосибирск, 1980. № 17 (співавт.); Гетерогенные криволинейные потоки с обратными связями // Проблемы турбулентных явлений. Москва, 1991; Возможности использования замкнутой по газу системы для обеспыливания объекта «Укрытие» // Ядер. и радиац. безопасность. 1999. Т. 2, вып. 3.

В. В. Морозов

Стаття оновлена: 2004