Бурса - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурса

БУ́РСА (від лат. bursa – торба, гаманець, від грец. βύρσα – мішок) – гуртожиток для бідних студентів за середніх віків. В Україні у 17–18 ст. діяли при братських, василіянських та ін. школах. У 19 – на поч. 20 ст. у Сх. Україні слово «Б.» вживалося як розмовна назва духовних училищ. На зх.-укр. землях з серед. 19 ст. Б. – гуртожитки для гімназистів та школярів – влаштовували на кошти, зібрані громадськістю, чи надані церквою або окремими жертводавцями. Як правило, проживання в Б. було безплатним для незаможних, для решти – дешевшим, ніж на приват. квартирах («станціях»). Б. мала наставників – педагогів, які піклувалися реліг., морал., фіз. і політ. вихованням учнів. У Б. проводилися концерти, вистави, святкування важливих нац.-істор. дат. Часто виникали т-ва, завданням яких була опіка над Б. Перша в Галичині юридично оформлена Б. постала при Ін-ті сестер Василіянок у Яворові (1848). Згодом виникли «руські Б.» в Тернополі (1873) й Стрию (1876), при Ін-ті сестер Василіянок у Львові, Ін-ті для дівчат у Перемишлі (1895), Б. Руського пед. т-ва (ін-ти св. Миколая для хлопців – 1899 і св. Ольги для дівчат – 1899, Б. ім. кардинала Сембратовича – 1909 у Львові та ін.), Б. т-ва «Просвіта» (поч. 20 ст.). Станом на 1914 в Галичині існувало 68 Б. (54 чол., 14 жін.) у 37-ми різних містах. У Перемишлі було 3 Б. («Дешева кухня», св. Миколая, гімназій. ін-ту). У Б. перебувало щороку бл. 3500 учнів серед., нар. і фахових (бл. 3 %) шкіл. Понад 30 Б. мали власні будинки. Крім того, в Галичині було 30 москвофіл. Б. Після 1-ї світ. війни кількість Б. щороку зменшувалася. На Закарпатті перші Б. для сиріт з родин греко-катол. духівництва відкрито в Ужгороді: чол. (1826, проіснувала до 1946), жін. (1840); згодом з’явилися Б. в ін. містах. За чес. влади Б. (інтернати) перейшли під держ. опіку. На Закарпатті їх було 14 (1 – для чес. дітей), деякі з них зберегли укр. характер – в Ужгороді (отців Василіян), у Береговому, Мукачевому. З приват. інституцій Б. утримувало т-во «Шкільна Поміч». Найдавніша Б. на Буковині – ім. Ю. Федьковича, засн. для гімназистів у Чернівцях 1896, проіснувала до 1940. Б. відігравали чималу роль у нац. вихованні молоді, зокрема учнів-українців польс. та румун. шкіл. Серед еміграц. відомі після 1-ї світ. війни Б. при укр. г-зії в Ржевніцах (Чехо-Словаччина), в Канаді (3 православні, 2 катол., ін-ти), в Бразилії (при колегії Петра Могили в Прудентополісі).

Літ.: Жук А. Статистика українських бурс в Галичині // Наша школа. Л., 1911. Т. 2–3; Ловицький Ю. Матеріяли до статистики бурс. Л., 1914; Ясіньчук Л. 50 літ Рідної Школи. Л., 1931; Сірополко С. Історія освіти на Україні // Шлях виховання і навчання. Л., 1937. Т. 2–3.

Д. Ярісевич

Стаття оновлена: 2004