Бурчак Леонід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бурчак Леонід

БУРЧА́К Леонід (справж. – Абрамович; крипт. і псевд.: Л. Аб-ч, Л. Абр-ч, Ельбе, Л. Б.; ? – 1920, с-ще Боярка-Будаївка, нині м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – публіцист, редактор. У моск. ж. «Украинская жизнь» друкував матеріали різного напряму – літ. і театр. рецензії (на твори С. Черкасенка, Т. Бордуляка, В. Винниченка), цикл публіцист. статей про міжнац. взаємини під заг. назвою «Случайные заметки» (серед яких – «“Комические” вывески и комические выступления», «Еще об отцах и детях», «Под тенью развесистой клюквы»), огляд укр. преси «На тернистом пути» тощо. У спогадах про історію видання цього українознав. часопису його перший кер. О. Саліковський згадував молодь, яка допомагала в «чорній редакційній роботі», зокрема називав ім’я Б., який після від’їзду С. Петлюри виконував обов’язки ред., а згодом секр. й водночас розпорядника відділу «На Украине и вне ее». Публікації Б. містяться також на сторінках «Літературно-наукового вісника» (від поч. 1920 відповідав за повідомлення про події в Україні та літ.-бібліогр. огляди), «Кооперативного вісника» тощо. Активно друкувався у ж. «Книгарь» – рецензії на твори В. Гнатюка, Л. Яновської, Д. Маркевича, X. Майстренка, К. Поліщука та ін. 1918–19 співпрацював із «Робітничою газетою», один із ред. укр. вид-ва «Культура». Організовував дит. тижневики (для молодшого віку – за своєю ред., для старшого віку – під кер-вом О. Саліковського), почав укладати окреме вид. «Нова українська література в біографіях і автобіографіях», досліджував творчість В. Винниченка. Б. був секр., ред. «Кооперативного вісника». Помер від тифу.

Літ.: Саликовский А. Из истории «Украинской жизни» // Укр. жизнь. К., 1918. Сб. 1; Сидоренко Н. Бурчак Леонід // Укр. журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 6.

Н. М. Сидоренко

Стаття оновлена: 2004