Буряк Борис Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буряк Борис  Іванович

БУРЯ́К Борис Іванович (25. 10. 1953, с. Подвірне Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) – живописець. Чоловік Н. Буряк. Нар. художник України (2016). Чл. НСХУ (1987), Клубу укр. мистців (1989). Премія НСХУ за твір «Смерть Бойчука» (1991). Стипендіат міжнар. конкурсу «Нові імена» (1992). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1979; викл. Т. Драган, В. Овсійчук). 1979–81 – заст. дир. з навч.-вихов. роботи та викл. малюнка Львів. коледжу мист-в; 1981–86 – викл. малюнка та живопису Львів. ін-ту приклад. та декор. мист-ва. Від 1986 – на твор. роботі. Працює в жанрі станк. та монум. живопису. Персон. виставки: Львів (1986), Ряшів, Ярослав (обидві – 1988), Нью-Йорк (1991), Відень (1993, 1997), Мец (1994), Дюрен (1997), Дортмунд (1997– 99), Анже (1997–98, 1999), Зіґен (1998), Аахен (1999); груп. виставки: Київ (1991, 1995), Відень (1993–94, 2001), Прага (1994–95, 1996), Мюнхен, Дортмунд (обидві – 1995), Нюрнберґ (1996), Брюссель (2002). В автор. концепції Б. власні світоглядні уявлення поєднуються з традиціями укр. та візантій. живопису. Композиц. аспект відповідає системі укр. нар. образів, переплет. із візантій. елементами. Автор тяжіє до фольклоризму; його живописні композиції творять багатомовні образи, що знаходять вираження через деяку важкість ліній, узагальнення мотивів, характер. для примітивізму.

Тв.: «Присвячення Ставропігійському братству» (1986), «Візантійське», «Ніч лагідна» (обидва – 1988), «Підкрутянський плач» (1990), «Розмова», «Стара церква» (обидва – 1991), «Собор св. Юра» (1992), цикл «Діалоги» (1993–99), «Мотря і Мазепа», «Близьке і далеке», «Вечорниці» (усі – 1995), «Король Данило Галицький» (1999).

Літ.: Яців Р. Борис Буряк: «Малярство без конкретики для мене не існує…» // ОМ. 1992. № 5; Гудзь Ю. Спроба діалогу: Біля полотен Бориса Буряка // Там само. 1993. № 3–4.

Т. О. Куценко

Стаття оновлена: 2016