Буряти - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буряти

БУРЯ́ТИ – нація, основне населення Бурятії. Заг. кількість Б. у світі – 520 тис. осіб, зокрема 421 тис. в РФ, 70 тис. – у Пн. Монголії, 25 тис. – у КНР. Менш чисельна бурят. діаспора у Казахстані, Узбекистані, Україні, Киргизстані. Б. належать до центр.-азій. типу пн.-азій. раси великої монголоїд. раси. Розмовляють бурят. мовою (монгол. група алтай. мов). Поширені також рос. та монгол. мови. За віросповіданням – переважно буддисти або християни, має місце шаман. традиція. Осн. заняття: кочове скотарство, землеробство.

В Україні станом на 1989 налічувалося 849 Б., які мешкали переважно в містах, близько 100 з них – у Києві. Бурят. діаспора почала складатися у 2-й пол. 20 ст. внаслідок переїзду на роботу до Києва Б.-військовослужбовців з родинами. 1974 Р. Цирендоржиєв організував та очолив бурят. земляцтво з тих Б., які мешкали в Києві та Київ. обл. На перших зборах були присутні 24 особи. Було вирішено збиратися двічі на рік: на Сагаалган – Новий рік за місяч. календарем і 9 травня (з часом збори перенесли на 2 травня). На зібраннях розглядалися питання, присвяч. істор. минулому Б., Монголії, буддизму, сучас. розвитку Бурятії, бурят. автоном. округів. Скликалися й позапланові збори з нагоди прибуття офіц. делегацій з Бурятії. 1989 на заг. зборах земляцтва Б. Києва та Київ. обл. прийнято рішення увійти до складу Респ. культур. центру тюркомов. народів України. 23 жовтня 1991 бурят. земляцтво перейменовано на Т-во бурят. культури Києва та Київ. обл. (очолює К. Халтагаров). 29 грудня 1991 створ. Постійне Представництво РМ Респ. Бурятія в Україні і Білорусі (глава Ж. Дандаров). Бурят. діаспора підтримує постійні зв’язки зі своєю Батьківщиною, а також із діаспорою в Росії. За віросповіданням укр. Б. здебільшого православні християни або буддисти (школа гелуг). Спілкуються переважно рос. мовою, старше покоління володіє також бурятською, середнє – українською. Членом Т-ва може стати кожен повнолітній громадянин України, який виявляє цікавість до бурят. культури. Таким чином, поступово до складу Т-ва долучаються люди, які не є Б. за походженням, а в той чи ін. спосіб пов’яз. з Бурятією та її населенням (унаслідок шлюбу, тимчас. проживання, місця народж., навчання, роботи тощо). Нині Т-во нараховує понад 100 чл., з них Б. бл. 50 осіб. Т-во поставило за мету вивчати нац. традиції, бурят. мову, пропагувати рідну культуру, підтримувати культурні зв’язки Б. Києва й обл. з істор. батьківщиною, запрошуючи в Україну бурят. діячів культури, вчених. Від 1974 укр. Б. спільно святкують Сагаалган. 1990-і – поч. 2000-х рр. – час актив. прояву бурят. громади в сусп.-культур. житті України. 1993 Т-во бурят. культури організувало проведення Днів культури Респ. Бурятія в Україні на честь 70-річчя утворення Бурят-Монгол. автоном. республіки. 1995 Б. відзначили 1000-річчя героїч. епосу Центр. Азії «Гесер». Б. також активно сприяють буддій. життю Києва, зокрема 1994–97 за підтримки бурят. громади щорічно на міському рівні відзначався Весак – день народж. Будди, здійснювалася підготовча робота з орг-ції Всеукр. буддій. центру «Дгарма». Також бурят. громада знайомить Київ із шаман. традицією. У листопаді 2002 Т-во бурят. культури виступило як співорганізатор фотовиставки бурят. фотографа А. Хантаєва «Шанар: ритуал освячення бурятського шамана» та презентації однойм. книжки, що вийшла у Нью-Йорку. Активне співроб-во бурят. громади з укр. науковцями та громад. об’єднаннями призвело до започаткування 2000 нової наук. серії «Цирендоржиєвські читання», метою якої є публікація матеріалів однойм. міжнар. конф., де розглядаються питання історії, релігії, філософії, культури та мист-ва Центр. Азії (Бурятії, Калмикії, Туви, Монголії та Тибету). Особл. увага приділяється зв’язкам цих народів з Україною, пам’яткам їхньої культури на наших теренах. Цирендоржиєв. читання проводяться у Києві раз на 3 р. за актив. участі бурят. та зарубіж. учених. На конф. 2003 організовано виставку мист-ва народів Центр. Азії (створ. за рахунок речей з фондів Музею мист-в ім. Б. та В. Ханенків і з приват. колекцій представників бурят. діаспори). Бурят. етнос представлений в Україні також пам’ятками духов. культури. Низка музеїв Києва, Сум, Луганська, Одеси, Львова, а також приват. колекціонерів мають у своїх зібраннях предмети буддій. культу бурят. походження. Бурят. діаспора в Україні знайшла своє місце в екон., культур., реліг., наук. і політ. сферах життя укр. сусп-ва.

Літ.: Богданов М. Н. Очерки истории бурят-монгольского народа. Верхнеудинск, 1926; R. Rupen. The Mongols of the Twentieth Century. Bloomington, 1964. Pt. 1; Цырендоржиев Р. Землячество бурят в Киеве // Байкал. 1993. № 3; Урбанаева И. С. Человек у Байкала и мир Центральной Азии: философия истории. Улан-Удэ, 1994; Чимитдоржиев Ш. Б. Бурят-монголы: История и современность (очерки). Раздумья монголоведа. Улан-Удэ, 2000; Строганова Е. А. Бурятское национально-культурное возрождение. Конец 80-х – середина 90-х годов ХХ века, Республика Бурятия. Москва; Иркутск, 2001; Историко-культурный атлас Бурятии. Основной том. Москва, 2001; Завгородній Ю. Ю., Халтагаров К. О. Феномен бурятської діаспори: Укр. досвід // Цирендоржиєвські читання – 2003: Зб. наук. ст. К., 2003; Огнева О. Д. Джерела бурятського походження в Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків у контексті культури Бурятії // Там само.

І. В. Отрощенко

Стаття оновлена: 2004