Косматенко Анатолій Денисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косматенко Анатолій Денисович

КОСМА́ТЕНКО Анатолій Денисович (псевд. – Анатолій Троян; 03. 10. 1921, с. Времівка, нині Великоновосілків. р-ну Донец. обл. – 06. 04. 1975, Київ) – поет-байкар. Чл. СПУ (1955). Учасник 2-ї світ. вій­­ни. Закін. Київ. ун-т (1953). Пра­­цював у ред. г. «Літературна Україна», вид-ві «Радянський письменник», ж. «Дніпро» (усі – Київ). Друкувався від 1947. Твор­­чо засвоївши досвід класич. укр. байкарства, шукав засоби оновлення жанру, тому байки К. часом близькі до притчі, новели, фейлетону, гуморески, па­­родії. Писав також ліричні вір­­ші. У рідному селі на будинку, де жив К., встановлено мемор. дошку.

Тв.: Байки. 1953; Кручені паничі. 1956; Слово. 1959; Сміх і гнів. 1965; За­­порожець і чорт. 1969; Скіфська се­­реж­­ка. 1972; У лісі й поза лісом. 1972; Жагуче кохання. 1977; Сатира, гумор, лірика. 1981 (усі – Київ).

Літ.: Зуб І. Зброя несхибного прицілу. К., 1965; Воскрекасенко С. Порт­­ре­­ти зблизька. К., 1977; Косяченко В. Лю­­бов’ю окрилений сміх. К., 1985; Мушке­­тик Ю. Спогад про Анатолія Косма­­тен­­ка // ЛУ. 2011, 15 груд.

В. Т. Косяченко

Статтю оновлено: 2014