БУСЬК — місто Львівської області, райцентр. Знаходиться на р. Західний Буг, за 51 км на Пів­нічний Схід від Львова. Площа 10,8 км2. Населе­н­ня 8673 особи (2001, складає 103,2 % до 1989), пере­важно українці, живуть також росіяни, поляки, білоруси, євреї. Залізнична станція. Має автобусне сполуче­н­ня зі Львовом. Перша писемна згадка про Б. — у «Повісті минулих літ» (1097). До кінця 12 ст. місто пере­ходило від одних володарів до інших, було центром Буського князівства, входило до складу інших князівств, зокрема й Київського. У 13 ст. Б. ві­ді­гравав роль форпосту на кордоні Волинського, а згодом Галицько-Волинського князівства. 1248 зруйноване монголо-татарськими військами. У 2-й половині 14 ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі. 1411 Б. одним із перших серед міст Галичини отримав Маґдебурзьке право, став важливим торговельним і ремісничим центром краю. Знаходячись неподалік Чорного шляху (яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну), від 2-ї половини 15 ст. Б. пере­творюється на оборон­ний центр. 1539–41 зʼявилася перша фабрика з виробництва паперу, на якому на­друковано Острозьку Біблію (1581) І. Федорова. Культурно-національному від­роджен­ню сприяло Буське Миколаївське братство, яке ви­ступало проти утисків українців польськими феодалами. Після 1-го поділу Польщі (1772) Б. опинився під владою Австрії, від 1867 — Австро-Угорщини, з роз­падом якої уві­йшов до складу ЗУНР. 1919–39 Б., як і вся Західна Україна, пере­бував під Польщею. Від вересня 1939 — у складі СРСР. Від 1940 — райцентр. Напередодні вступу німців улітку 1941 до Б. органи НКВС закатували у вʼязниці 40 жителів міста, зокрема М. Ваня, лікаря й громадського діяча, М. Чучмана, ві­домого ко­оперативного діяча. Крім того, в каплиці парку зна­йдено 50 тіл замордованих, пере­важно сільських дівчат. У 40-х та на початку 50-х рр. у Б. й Буському р-ні активно діяли боївки УПА. Нині у Б. функціонують під­приємства: ВАТи — «Буський пивзавод», «Буський консервний завод» (плодоовочеві та мʼясні консерви, дитяче харчува­н­ня); СП «Олнова», Буський держлісгосп, Буське під­приємство водок­а­налізаційного господарства, Буське управлі­н­ня екс­плуатації газового господарства. Діють 2 загальноосвітні школи, гімназія, 2 дитсадки, стадіон, спортивна школа, лікарня, Народний дім, бібліотеки для дорослих і дітей, музична школа, кінотеатр; Буський історико-крає­знавчий музей. У місті — від­діле­н­ня 4-х банків, готель. Є ра­йон­ний спортивний клуб «Олімп», серед вихованців якого Н. Шевчук — учасниця фінального забігу на 800 м чемпіонату Європи з легкої атлетики (Риґа, 1999); Т. Бес­солова — пере­можниця Кадетських ігор України з легкої атлетики і спортивної ходьби на 5 км (Одеса, 1999) та між­народних змагань (спортивна ходьба на 2 км, м. Іл­лічівськ, 1999); О. Бес­солова — пере­можниця першості України з легкої атлетики серед дівчат (спортивна ходьба на 3 км, м. Біла Церква). Вихованці футбольного клубу «Буг» були учасниками фінального групового турніру Всеукраїнських змагань на призи клубу «Шкіряний мʼяч» (Львів, серпень 1999). Б. — центр туристичної зони, до якої входять Олеський замок, палац графа Бадені, давньоруське городище Пліснисько. Релігійні громади: 2 УПЦ КП, 3 УГКЦ, РКЦ, християни віри євангельської. Є народна хорова капела працівників освіти «Освітянка» (керівник І. Закревський), народний хор працівників культури (Г. Возняк), народний духовий оркестр Буського ра­йон­ного Народного дому (керівник Ю. Томків). Памʼятки архітектури — дзвіниця церкви св. Онуфрія (1680), церква св. Параскеви (1708). Серед памʼяток археології — поселе­н­ня багатошарове (12– 11 ст. до н. е. — 7–5 ст. до н. е.), городища (2–3 та 10–11 ст.). У Б. народилися: президент ЗУНР Є. Петрушевич, філолог-славіст І. Свенціцький, єпис­коп Й. Боцян, ві­домі спів­ачки сестри Байко. 6 грудня 1992 у Б. встановлено перший в Україні монумент на честь Незалежності.