Бутенки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бутенки

БУТЕ́НКИ – рід народних гончарів з містечка Комишня, нині смт Миргородського району Полтавської області. Іван Онисимович Б. (1845 – 11. 09. 1920) – уродженець с. Черкащани на Миргородщині, замолоду прибув до Комишні, де все життя професійно гончарював, виготовляючи традиц. посуд: горщики-кашники, махітки (менші, середні й рослі), горщата, килаші, макітри, макітерки (середні, килашеві й рослі), глечики, зокрема молошники, тикви, лембики для смальцю та ін. Вони були «гладжені» камінцем, ритовані й мальовані побілом, опискою чи рудькою, а також облиті кольор. поливою. Гончар. продукцію вивозив на ярмарки й базари Комишні, Лохвиці, Миргорода, Лубен, Кременчука. Б. навчав здібну молодь, наймав гончарів. Мав синів Степана (1879 – 05. 07. 1955), Дениса (1883 – червень 1933) і Федора (1886 – червень 1933; обидва померли від голоду), які також гончарювали. Син Степана – Михайло (20. 12. 1907(02. 01. 1908) – 10. 05. 1997, смт Комишня) закін. 3 класи церковно-приход. школи, працював у колгоспі ім. Т. Шевченка, зокрема в гончарні та цегельні (1949–53), виробляючи череп’яний і полив’яний посуд.

Літ.: Ханко О. Гончарський промисел у Комишні // Українська керамологія: Нац. наук. щоріч. Опішня, 2001. Кн. 1.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2004