Косменко Євген Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косменко Євген Володимирович

КОСМЕ́НКО Євген Володимирович (26. 03. 1945, Київ – 06. 04. 1997, Ки­­їв) – артист балету, педагог. Засл. арт. УРСР (1972). Держ. премія СРСР (1976). 3-я премія 1-го Міжнар. конкурсу арт. балету (1969) і Всесоюз. конкурсу арт. балету та балетмейстерів (1969, 1972; обидва – Москва). Закін. Київ. хореогр. уч-ще (1964; викл. Г. Березова). Відтоді – арт. Ки­­їв. театру опери та балету ім. Т. Шевченка (до 1990). Водночас 1973–74, 1990–95 – викл. Київ. хореогр. уч-ща; 1986–87 – балетмейстер-репетитор Варшав. Великого театру; 1995–96 – педагог-репетитор Держ. ансамблю танцю України ім. П. Вір­­ського (Київ). Виконав. манері К. притаманні віртуозність, експресивність, динамізм, пластич­­на наповненість. Гастролював у Франції, Італії, Бельгії, Фінляндії, Португалії, Угорщині, Румунії, Болгарії, Японії та ін.

Партії: Блазень, па де труа, Голубий птах, Дроссельмейєр («Лебедине озе­­ро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Базіль, Санчо Панса («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Нуралі («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Куць, Перелесник («Лісова пісня» М. Ско­­рульського), Шурале (однойм. балет Ф. Ярулліна), Юнак («Світанкова поема» на музику В. Косенка), Меркуціо («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Чіполліно (однойм. балет К. Хачатуряна), Мудрунчик («Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського), Каренін («Анна Кареніна» Р. Щедріна), Франц («Коппелія» Л. Деліба), Ален («Марна пересторога» Л. Герольда), Командор («Камінний господар» В. Губаренка).

Літ.: Туркевич В. Експресія його тан­­цю // Театр.-концерт. Київ. 1973. № 15; Чубасова І. Танцює Євген Косменко // КіЖ. 1979, 9 серп.; Кухарчук М. Сплав думки й почуття // Театр.-концерт. Київ. 1984. № 20.

І. В. Цебенко

Статтю оновлено: 2014