Бухарест (Bucureşti) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бухарест (Bucureşti)

БУХАРЕ́СТ (Bucureşti) – столиця Румунії. Знаходиться на Нижньодунай. низовині, за 45 км від Дунаю. Пл. 22,7 км2. Насел. 2,5 млн осіб (2002), приміська зона – бл. 3 млн осіб. Великий транспорт. вузол, міжнар. аеропорт, пром. центр. Тер., на якій розташ. Б., здавна населяло плем’я геленів, підкорених Рим. імперією. Перша писемна згадка про Б. датується 1459. У 16 ст. розгортається активне буд-во палаців, храмів, фортець. Від 1659 Б. – столиця Волоського князівства, від 1862 – Румунії. 1812 тут укладено Бухарест. мир. договір, який поклав кінець рос.-турец. війні, розпочатої 1806. 5(17) грудня 1878 у Б. підписано протокол між уповноваженими С.-Петербурга та Б. у рамках Берлін. трактату (01(13) липня 1878). У цьому протоколі було остаточно визначено рос.-румун. кордон, Пд. Бессарабію повернуто до складу Рос. імперії. 7 травня 1918 у Б. укладено мир. договір між Румунією і Почвірним союзом, за яким, зокрема, до Буковини приєднано частину Дороґой. пов. Нині у Б. розвинені машинобудування, метало- й деревообробка, кольорова та чорна металургія, текстил., шкірно-взуттєва, хім., швейна, харч., скляна, фарфоро-фаянсова, поліграф. пром-сті, туризм. Діють Тех. ін-т (1819) і Бухарест. ун-т (1864), АН Румунії (1866), Нац. театр (1852), концерт. зал Атенеум (1865), опера, 25 музеїв, зокрема Істор. і Нац. музей мист-ва (1864), Музей арх-ри під відкритим небом та ін. Пам’ятки арх-ри: монастирі й церкви 15–18 ст. (Міхай-Воде, Патріарша, Крецулеску, Снагів монастир), Палац Парламенту (ін. назва – Палац Республіки, 20 ст.), Королів. палац. Під час повстання проти диктатора Н. Чаушеску у грудні 1989 місто зазнало руйнувань. Спец. програма «Бухарест–2000» спрямов. на відновлення р-нів міста, зокрема на реставрацію істор. центру.

Велика кількість українців із Буковини та Бессарабії, політ. емігрантів із Центр. України переселилися в Б. після 1-ї світ. війни. У 1919–23 тут діяла Надзвичайна і Дипломат. місія УНР під кер-вом К. Мацієвича. Було засн. Ком-т допомоги укр. емігрантам у Румунії (1923), Ком-т сусп. допомоги укр. емігрантам у Б., Монархіст. укр. об’єдн. аграрників-статистів (1921), Т-во укр. солдатів у Румунії, Об’єдн. укр. жінок-емігранток у Румунії; студент. т-ва «Зоря» (1921–26), «Буковина» (1926–44). Від поч. 2-ї світ. війни у Б. працювала укр. радіопрограма, видавалася укр. г. «Життя». З приходом рад. військ 1944–45 було заарешт. укр. активістів, зокрема І. Григоровича і О. Масикевича. У 50-х рр. 20 ст. в Б. мешкало бл. 3 тис. українців. Видавалися україномовні ж. «Новий вік», «Культурний порадник». Від 1969 почали виходити друком твори укр. письменників, які проживали в Румунії. 1952 у Слов’ян. ін-ті Бухарест. ун-ту відкрито каф. укр. мови й літ-ри. 1989 створ. Спілку українців Румунії, що видає у Б. г. «Curierul Ucrainean», «Вільне слово», «Український вісник», ж. «Наш голос», «Обрії» та зб. худож. творів (зокрема у 2000 вийшла румун. мовою велика антологія укр. поезії Румунії). 1999 в публ. парку Б. встановлено погруддя Т. Шевченка.

О. В. Добжанський

Стаття оновлена: 2004