Бухник Іван Прокопович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бухник Іван  Прокопович

БУХИ́НИК Іван Прокопович (24. 02(08. 03). 1880, м. Нікополь Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. – 16. 09. 1937, Дніпропетровськ) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1935), проф. (1935). Закін. Херсон. земське с.-г. уч-ще (1907) та Катеринослав. гірн. ін-т (1912), де й працював (згодом Дніпроп. гірн. ун-т): зав. каф. маркшейдер. мист-ва та геодезії (1915–16), викл. (1916–18) та доц. (1918–22) з нарисної геометрії та креслення. викл. маркшейдер. мист-ва та картографії (1922–25), проф. і зав. каф. маркшейдер. мист-ва (1925–37). Наук. дослідж.: зрушення гір. порід, охорона шахт. споруд, прокладання глибоких шахт, триангуляція, теорія помилок і магнітометрія. За сфабриков. звинуваченнями у належності до контр-революц. фашист. орг-ції 8 березня 1937 Б. заарешт. і засудж. до вищої міри покарання. Реабіліт. 21 червня 1957.

Пр.: Теория ошибок наблюдений. Дн., 1931; О выборе условий при уравнении рудничных триангуляций, опирающихся на изолированные данные стороны и пункты. Дн., 1932; Рівняльне опрацювання маркшейдерсько-геодезичних здіймань. Дн., 1932; Роль маркшейдерських спостережень у керуванні покрівлею // За техніку. 1933, 11 жовт.

І. М. Єлінов

Стаття оновлена: 2004