Бучач - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бучач

БУ́ЧАЧ – місто Тернопільської області, райцентр. Знаходиться на р. Стрипа, за 72 км на Пд. від обл. центру. Пл. 10,26 км2. Насел. 12 549 осіб (2001, складає 91,9 % до 1989). Залізнична ст. На тер. міста було давнє слов’ян. поселення, яке до серед. 14 ст. входило до складу Галицько-Волин. князівства. Відомий від 1397. Наприкінці 14 ст. місто отримало Маґдебур. право. 1672 Б. захопила Туреччина. 18 жовтня 1672 підписано Бучац. мирний договір між Осман. імперією і Річчю Посполитою, за яким місто поділено на 2 частини – сх. (турецьку) і зх. (польську). Від 1772 – під владою Австр. імперії. 1809 за Шенбрун. миром Б. відійшов до Росії. 1815 за рішенням Віден. конгресу землі Тернопільщини, зокрема Б., знову в складі Австр. імперії. 1884 через Б. прокладено залізничну лінію Станіслав-Ярмолинці, яка сприяла пожвавленню розвитку пром-сті й торгівлі. 1910 в місті працювало 5 пром. артілей, що об’єднували 440 кустарів. У листопаді 1918, після розпаду Австро-Угор. імперії, у Б. встановлено владу уряду ЗУНР. 15 вересня 1920 Б. знову увійшов до складу Польщі. Від 1939 – місто Терноп. обл. Від 1940 – райцентр. У 40–50-х рр. діяли осередки ОУН і боївки УПА. Нині у Б. функціонують підпр-ва харч. пром-сті: цукр., сиророб., хліб. з-ди, комбінат хлібопродуктів, вироб.-консерв. комбінат та ін. Діють також з-ди «Квант» (ливарне вироб-во та чавунні вироби), «Астрон» (верстати, запасні частини та ін.), ф-ка «Берізка» (білизна, одяг). У місті – заг.-осв. шк., г-зія, 2 ліцеї, Центр дит. та юнац. творчості «Сузір’я», ПТУ, аграр. коледж, Ін-т менеджменту й аудиту; лікарня, стоматол. поліклініка. Діють Будинок культури, кінотеатр, б-ка, муз. та худож. шк.; Бучацький краєзнавчий музей 1 Меморіал-музей ім. В. Стуса (громадський); стадіон і футбол. клуб «Колос», 2 ДЮСШ. У місті – 2 готелі, відділ. 3-х банків; 3 парки. Реліг. громади: 2 УГКЦ, 2 УАПЦ, РКЦ. Архіт. пам’ятки Б.: замок (14–17 ст.), міська ратуша (1751), церква св. Миколая з дзвіницею (1610), монастир отців Василіян із церквою і дзвіницею (1753), Покровська церква (18 ст.), Успенський костел (1763). На околиці Б. виявлені залишки поселень трипіл. культури та поховання доби бронзи. У Б. народилися євр. письменник, лауреат Нобелів. премії Ш. Й. Агнон, письменники О. Назарук і М. Островерха. Протягом 19 ст. в різний час у г-зії при монастирі навчалися відомі укр. діячі культури: письменник і фольклорист, один із діячів «Руської трійці» І. Вагилевич, письменник і журналіст І. Гушалевич, поет А. Любич-Мигицький, композитор, музикознавець і фольклорист П. Баронський, художник, письменник і громад, діяч К. Устиянович, фольклорист і етнограф В. Гнатюк, живописець М. Сосенко. У г-зії викладав поет І. Грабович.

Літ.: Дуда І. Бучач: Путівник. Л., 1985.

М. В. Кобельський

Стаття оновлена: 2004