Косміаді Георгій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косміаді Георгій Петрович

КОСМІА́ДІ Георгій Петрович (24. 03. 1886, м. Нальчик, нині Кабардино-Балкар. Респ., РФ – 22. 05. 1967, м. Гамбурґ, Німеччина) – графік. Навч. в архіт. школі в Баку (1901–04), худож. студії В. Сєрова у Москві (від 1905). Працював 1905–12 пом. окруж. архітектора Москви, здійснював архіт. догляд за Кремлем. У Рівному: від 1914 – офіцер та учас­­ник об’єдн. міст Волині (відділ буд-ва). 1917–39 – викл. укр., польс., рос. та євр. г-зій; архітектор і художник кінотеатру «Партизан». Виїхав до Німеччини. У Гамбурзі 1940–45 працював художником Держ. опери та театру «Талія». На твор. роботі. Автор пастел. пейзажів, натюрмортів, портретів. Використову­­вав сакрал. архіт. сюжети у пейзажах, зображення святих у мо­­нотипіях. Учасник мист. виставок від 1903. Персон. – у Гамбурзі (1940–45), посмертні – у Рівному (1992, 1995, 2002, 2005–06). Постійна експозиція творів К. діє у Рівнен. крає­зн. музеї.

Тв.: «Колона святих» (1930), «Вечір у Рівному» (1940), «Куточок для молит­­ви» (1942), «Останні піхти» (1945), «Пів­­нічне озеро» (1946), «Вечірній настрій» (1947), «Блага вість» (1948), «Вівтар» (1950), «Українське село» (1951), «Бузок на дачі», «Погляд на сільську землю», «Два хрести біля ставка» (усі – 1952), «Після розп’яття» (1954), «Час для чаювання» (1956), «Рудий» (1957), «Старі оборонні вежі», «Св. Георгій» (обидва – 1958), «Автопортрет» (1959), «Два апостоли», «Різдво» (обидва – 1960), «Великодня ніч» (1962), «Місячна ніч» (1963), «Чорне небо» (1965), «Олив­­ковий гай» (1966).

Літ.: Омелянчук І. Мистецький Великдень Георгія Косміаді // Уряд. кур’єр. 2006, 21 квіт.; Георгій Косміаді: Каталог худож. робіт із фондів нар. музею історії Рівнен. укр. г-зії та Рівнен. обл. крає­зн. музею. Р., 2006.

А. І. Мартиненко

Статтю оновлено: 2014