Бучко Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бучко Микола

БУ́ЧКО Микола (16. 11. 1912, с. Міклошевці, Срем, нині Хорватія – 27. 03. 1986, м. Везін-Шале, Франція) – руський церковний і культурно-просвітній діяч у Югославії. Після закінчення Заґреб. г-зії (1931) навч. у Львів. богослов. академії, завершив студії на катол. богослов. ф-ті у Заґребі (1936). Був священиком у Раєвому Селі, брав активну участь у культурно-нац. житті югослав. русинів та українців. 1936 очолив Союз укр.-рус. школярів у Югославії, заснував, редагував і видавав молодіж. ж. «Думка» (Руський Керестур, 1938–41) і г. «Думка» (Осєк, 1941–43) руською говіркою і укр. мовою. Пропагував укр. нац. ідею, виховував молодь в укр. соборницькому дусі. Наприкінці 1944 заарешт. партизанами як «укр. націоналіст» і виданий відповідним органам СРСР. Засудж. на 10 р. концтаборів. Звільн. 1955. Не мав права повернутися до Югославії, виїхав до Франції, де одержав парохію в м. Везін-Шале. Його стараннями тут 1960–63 збудовано греко-катол. церкву св. Ольги і парохіальний дім.

Літ.: о. Роман Миз. Священїки Осєцкого викарията. Ч. 1. Нови Сад, 1993.

О. В. Мишанич

Стаття оновлена: 2004