Бучко Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бучко Микола  Іванович

БУЧКО́ Микола Іванович (19. 08. 1948, с. Удич Теплиц. р-ну Вінн. обл.) – поет. Чл. НСПУ (1984). Премії ім. П. Усенка (1984), Д. Загула (1989), С. Воробкевича (2000). Закін. Чернів. ун-т (1971). Працював журналістом, ред. чернів. муніципал. вид-ва «Місто». Нині на творчій роботі. Займається видавн. справою. Літ. діяльність розпочав у 60-х рр. Провідні мотиви його творів – пам’ять про загиблих на війні, утвердження миру, добра, справедливості. Ред. і упорядник збірок творів юних чернівчан «Світлослов» (вийшло п’ять номерів). Низку поезій Б. покладено на музику. Перекладає твори румун. письменників Г. Асакі, М. Емінеску, Б. П. Хашдеу, В. Левицького та ін., а також П. Целана. Окремі поезії Б. перекладені рос., англ., румун. мовами.

Тв.: Сонячні сходи. К., 1977; Назустріч літу. K., 1984; Вулиця. К., 1989; Після десяти заповідей, або Вірші для сина. Чц., 1994; Сиві очі мойого міста. Чц., 1998; Іконографія. Чц., 1998; Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка. Чц., 2001; Страсті євангеліста Матвія. Чц., 2001.

Літ.: Клименко М. Слово щире, молоде // Жовтень. 1974. N° 6; Лазарук М. 3 доброти виростає людина // Вітчизна. 1985. № 9.

М. А. Богайчук

Стаття оновлена: 2004