Бушко Юзеф - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бушко Юзеф

БУ́ШКО Юзеф (Buszko Józef; 02. 09. 1925, м. Дембіца, нині Підкарпат. воєводство, Польща) – польський історик. Від 1949 – викл., від 1956 – кер. каф. новітньої історії Польщі, від 1966 – проф., 1965–75 – проректор Яґеллон. ун-ту в Кракові. Гол. ред. часопису «Studia Historyczne» та ін. видань Ун-ту. Досліджує політ. розвиток Галичини 19 – поч. 20 ст., зокрема неупереджено та виважено трактує укр.-польс. стосунки, історію соціаліст. руху на польс. землях.

Пр.: Sejmowa reforma wyborcza w Galicji 1905–1914. Warszawa, 1956; Udział Galicji w rewolucji 1905-1907. Kraków, 1957 (співавт.); Narodziny ruchu socjalistycznego na ziemiach polskich. Kraków, 1967; Historia Polski 1864-1948. 10 wydanie. Warszawa, 1986; Galicja 1859-1914. Polski Piemont? Warszawa, 1989; Podstępne uwięzienie profesorów Uniwersytetu Jagiellońskiego i Akademii Górniczej (6. XI. 1939 r.): Dokumenty. Kraków, 1995 (співавт.).

Л. O. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2004