Буянов Микола Гурійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буянов Микола  Гурійович

БУЯ́НОВ Микола Гурійович (18. 07. 1925, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. – 08. 07. 1944) – військовик. Нац. Герой Італії. Учасник італ. Руху Опору. Кавалер Золотої медалі Італ. Респ. «За воїнську доблесть» (1985). Від 1939 працював у могилів-поділ. артілі «Червоний металіст», учасник Стаханов. руху. З поч. 2-ї світ. війни брав участь у роботі могилів-поділ. підпіл. орг-ції. 1943 вивезений на примус. роботи до м. Сан-Джованні-Вальдарно (провінція Ареццо, Італія). Приєднався до італ. партизан, які діяли в горах Кастельнуовідей-Саббйоні. Став бійцем партизан. роти «К’ятті», що складалася з колиш. шахтарів і входила до складу ґарібальдій. бригади «Синеґалья». 8 липня 1944 під час бою з фашистами біля м. Ареццо ціною влас. життя затримав фашистів на кілька годин, що дало змогу вийти з оточення мирному населенню і 60 партизанам. У р-ні бойових дій партизан. загону та у рідному місті Б. встановлено пам’ятники; його ім’ям названо парк на околиці м. Каврілья (обл. Тоскана), площу в м-ку Кастельнуові в Італії.

С. П. Хавлюк

Стаття оновлена: 2004