КОСМІ́ЧНА ПСИХОЛО́ГІЯ — роз­діл психології праці, що ви­вчає закономірності трудової діяльності людини під час під­готовки і здійсне­н­ня космічних польотів. К. п. тісно повʼя­­зана з інженерною психологією, соціальною психологією, лікарсько-льотною екс­пертизою та ін. Серед зав­дань К. п. на етапі під­готовки до космічних польоту — психологічний від­бір космонавтів (з урахува­н­ням індивідуальних рис, визна­­че­н­ням особистісних та інтелектуальних якостей, оцінюва­н­ням рівня мотивації, стійкості уваги, оперативної памʼяті й просторового мисле­н­ня до дії чин­ників космічного польоту і стресових ситуацій), психологічна під­готовка до дії на них чин­ників польоту (невагомість, гіподинамія, сенсорна де­привація тощо), роз­робле­н­ня систем індикації й управлі­н­ня космічним кораб­­лем (дослідже­н­ня психологічних можливостей сприйня­т­тя інформації і прийня­т­тя ріше­н­ня щодо реалізації управлінських впливів), формува­н­ня спеціальних операторських навичок.

Під час космічного польоту зав­да­н­ням К. п. є об­ґрунтува­н­ня раціональних режимів праці й від­починку (важливу роль ві­ді­грають зна­н­ня добової динаміки психічних процесів і станів космонавта), систематичний контроль і про­гнозува­н­ня психічних станів космонавтів, їх психологічна під­тримка (корекція спо­­собів діяльності, управлі­н­ня функціональним станом членів екіпажу та ін.). Нині важливим роз­ділом є інженерна К. п., що забезпечує проєктува­н­ня і створе­н­ня пілотованих апаратів з урахува­н­ням особливостей кос­­монавтів, а також роз­робле­н­ня тренажерів та імітаторів умов діяльності космонавтів, які б із максимальним ступенем на­ближе­н­ня моделювали реальні умови і чин­ники космічного по­льоту.

К. п. як напрям загальної і авіаційної психології почала формуватися на базі досягнень філософії, со­­ціо­логії, педагогіки, фізіології й медицини, які стосувалися питань функціонува­н­ня психіки лю­­дини в процесі трудової діяльності. В основі її роз­витку — практика авіаційної медицини, авіаційної і соціальної психології, психофізіології праці. Виріше­н­ня про­блеми психологічного від­бору повʼязане з ви­значе­н­ням функціональних можливостей людини, зокрема стій­­кості її діяльності до сильних і раптових екс­трапо­дразників (крім сигнально-інформаційних), до комплексного по­дразника, який містить декілька пере­шкод, до зміни способів подава­н­ня необхідних для роботи інформаційних сигналів, до дії чин­ника дефіциту часу, до навантажень, які су­проводжують емоційне напруже­н­ня і фізіологічний дис­комфорт. Особливістю діяльності космонавта є можливість раптового виникне­н­ня не­стандартних ситуацій, що за­грожують його життю і спричиняють роз­виток нервово-психічного напруже­н­ня. Коли нервово-психічне напруже­н­ня зумовлює зниже­н­ня якості виконуваної роботи, говорять про роз­виток емоційної напруженості. Унаслідок високого ступеня складності операцій може також виникати операційна напруженість. Якщо пред­ставники більшості наземних професій самі вибирають оптимальний для себе темп викона­н­ня робочих операцій, то космонавт у низці ситуацій не може ні при­скорити, ні уповільнити пере­біг подій, він повинен дотримуватися строгої послідовності дій.

У звʼязку з цим під час від­бору кандидатів у космонавти необхідно враховувати такі психологічні особливості здійсне­н­ня різних видів польотів, як нервово-психічне напруже­н­ня, зумовлене швид­­ким пере­бігом подій, під­вищеною небезпекою і від­повід­альністю; можливість просторової орієнтації в умовах виникне­н­ня ілюзій щодо оцінюва­н­ня положе­н­ня літака за складних метеорологічних умов; здатність здійснювати тривалі польоти вночі, над водою; діяльність в умовах моно­тонії (тривалі польоти), що призводить до поруше­н­ня ритмічних коливань психічного тонусу. Крім того, на космонавта впливають такі чин­ники, як шум і вібрація. Враховуючи за­грозу впливу висотних чин­ників, він повинен вико­­ристовувати спеціальне спорядже­н­ня. Гігієнічні характеристики його робочого місця не завжди від­повід­ають оптимальному рівню, вони можуть спричинити колива­н­ня загальної праце­здатності або пере­бі­­гу окремих психічних процесів. Іноді перед­умовою для здійсне­н­ня космонавтом неадек­ватних дій є не напруженість чи втома, а формува­н­ня особливих психічних станів, які називають складними. Отже, інженерно-психологічні про­блеми К. п. повʼязані із загальним про­гресом космічних досліджень (управлі­н­ня космічними кораб­­лями, телеметричне управлі­н­ня місяцеходом, яке здійснюють із Землі тощо) і можуть бути вирішені зуси­л­лями фахівців різних галузей.