Бялик Володимир Лазарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бялик Володимир  Лазарович

БЯ́ЛИК Володимир Лазарович (13. 04. 1908, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 24. 04. 1972, Київ) – лікар-патологоанатом. Д-р мед. н. (1955), проф. (1960). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. мед. ін-т (1930), де відтоді й працював: асист., доц. каф. патолог. анатомії (до 1941). У 1941–45 – гол. патологоанатом 1-го Укр. фронту; 1946–60 – зав. патолог. лаб. Київ. військ. округу, одночасно – доц. каф. патолог. анатомії Київ. мед. ін-ту (1946–53); у 1958–65 – проф. каф. патолог. анатомії Київ. ін-ту вдосконалення лікарів; 1965–72 – зав. лаб. патомор-фології та гістології Київ. НДІ захворювань нирок та сечовивід. шляхів. 1967–72 – голова Т-ва патологоанатомів України. Досліджував патолог, анатомію різних органів і систем людини. Вперше в Україні вивчав прижиттєві біоптати нирки.

Пр.: О первичном раке трахеи // Вопр. онкологии. 1937. Т. 2, № 1; К вопросу о лимфогранулематозе легких // Арх. патологии. 1948. № 2; Патологическая диагностика рака предстательной железы: Метод. письмо. К., 1970; Руководство по патологоанатомической диагностике человека. Москва, 1971 (співавт.); Патологистологическая характеристика рака уретры у женщин // Урология: Респ. межвед. сб. 1972. Вып. 6; Морфологическое и гистохимическое исследование некоторых опухолей мочевого пузыря // Арх. патологии. 1972. № 5 (співавт.).

Л. I. Немирович

Стаття оновлена: 2004