Бялик Михайло Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бялик Михайло  Григорович

БЯ́ЛИК Михайло Григорович (13. 03. 1929, Київ) – музикознавець. Засл. діяч мист-в РРФСР (1982). Канд. мистецтвознавства (1969). Закін. Київ. консерваторію (1951, кл. історії музики Г. Кисельова; 1953, кл. фортепіано Є. Співака). 1951–54 – викл. Дніпроп. муз. уч-ща та лектор Дніпроп. філармонії; від 1968 – викл., проф. Ленінгр. (нині С.-Петербур.) консерваторії. Від 2000 – секр. СК Росії. Досліджує творчість композиторів-класиків (Д. Шостаковича, С. Прокоф’єва, А. Шнітке, В. Гавриліна, Р. Щедріна, Б. Тищенка та ін.), проблеми муз. спадщини, питання світ. оперного театру та оперної музики, симфонізму, пісенного жанру, міжнац. муз. зв’язків тощо.

Пр.: Георгий Никифорович Носов: Критико-биогр. очерк. Ленинград, 1957; Червинский Н. Балет «Родные поля». Ленинград, 1958; Л. Ревуцький. К., 1973; Ревуцкий Л. Н. Ленинград, 1979; Евгений Мравинский. Москва, 1982; Лев Николаевич Ревуцкий: Статьи, воспоминания. К., 1989; Музичний світ Бориса Лятошинського. К., 1995; Лятошинский, Мравинский и другие // Муз. академия. 1996. № 1.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2004