Бялик Хаїм-Нахман - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бялик Хаїм-Нахман

БЯ́ЛИК Хаїм-Нахман (06. 01. 1873, х. Град побл. Житомира – 04. 07. 1934, Відень, похов. у Палестині) – поет, перекладач, публіцист. Писав мовами іврит та ідиш. Закін. хедер у бет-мідраші (в синагозі, де поряд із молитвами вивчали Тору). Тут уперше ознайомився з виданнями послідовників євр. просвіти, руху Таскала, згодом продовжив навч. у Воложин. єшиві «Ец Хаїм» (вищій євр. школі підготовки до звання рабина). Захопився філософією Ахад-га-Ама, під впливом якої було написане, а згодом опубл. у С.-Петербурзі 1891 в ж. «המליץ» («Захисник») звернення до ідеї заселення євреями Святої Землі. Тоді ж у Зб. «הפרדס» («Сад») в Одесі вийшла перша поезія Б. «אל הציפור» («До пташки»). Ідея відродження євр. народу на землі Палестини стала осн. темою творчості Б. 1899 опубл. першу добірку поезій Б. мовою ідиш. 1900 на запрошення євр. літераторів оселився в Одесі, разом із письменником Бен-Ціоном і видавцем І. Равницьким заснував вид-во «Морія» (друкувалися, зокрема, збірки євр. фольклору). 1904 на основі вражень від погрому в Кишиневі Б. написав поему «בעיר ההריגה» («У місті різанини»), яка в перекладі В. Жаботинського зробила його широко відомим у неєвр. колах. 1905 Б. написав поему «Сувій про полум’я», яку вважав вершиною своєї творчості, а В. Жаботинський характеризував як поему про довічну неповноту й приреченість нац. буття євр. народу у вигнанні. 1907, 1913, 1931 брав участь у сіоніст. конгресах. Б. переклав мовою іврит «Дон Кіхота» М. Сервантеса та «Вільгельма Телля» Ф. Шіллера. 1921 виїхав до Берліна, а 1924 – Тель-Авіва, де збудував влас. будинок, що нині є музеєм поета. Разом із В. Жаботинським одним із перших закликав євреїв виїздити з Європи, передбачаючи події, які стали реальністю в роки 2-ї світ. війни. 2002 в Одесі, на будинку, де жив і працював Б., встановлено пам’ятну дошку. Тв.: 1915 .ליעדער: אריגינאלע און איבערגעזעצטע (Вірші: Оригінальні й перекладні. 1915); 1917 .חזון משה (Видіння Мойсея. 1917); 1918.מארינקא (Маринка. 1918); 1918.שירים (Пісні. 1918; усі – Одеса); Стихи и поэмы. Иерусалим, 1994.

Пр.: 1919 .מדרשים קטנים. כרך רשאון (Маленькі тлумачення. Т. 1. 1919; співавт.); מנדלי מוכר ספורים (שלום יעקב בן שלמה-חיים .1919 .קובץ מאמרים על תולדותיו וערכו האישי והספרותי אבראמוביץ): (Менделе Мойхер Сфорім: Зб. ст. про життя і літ. значення (Шолом Яков Бен Шломо-Хаїм Абрамович). 1919; співавт.; обидві – Одеса).

Літ.: Клаузнер И. Л. Х.-Н. Бялик и трагедия галута. О., 1917; Майзель Н. Х.-Н. Бялик. К., 1917; Леа Наор. Поет. Єрусалим, 1993; Ніколаєва О., Шестопалова І., Кондратюк Р., Копельман 3. О Бялике — спустя десятилетия // Хаим-Нахман Бялик. Стихи и поэмы. Иерусалим, 1994; Жаботин- ский В. Слово о Бялике // Переводы песен и поэм Хаима Нахмана Бялика. О., 2000.

О. В. Ніколаєва, I. О. Шестопалова, А. Г. Кержнер, М. Д. Феллер

Стаття оновлена: 2004