Бабаджан Веніамін Симович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабаджан Веніамін Симович

БАБАДЖА́Н Веніамін Симович (10(22). 09. 1894, Одеса – після 14. 11. 1920, Феодосія, нині АР Крим) – поет, художник. Закін. Одес. 4-ту г-зію, навч. на юрид. ф-ті Новорос. ун-ту (1913–14, 1918–19). Працював в одес. студіях О. Екстер. Як поет відомий від 1916, коли видав під псевд. Климентій Бутковський зб. фронт. віршів «Кавалерийские победы» (Петроград, 1917). Весною 1918 приєднався до гуртка молодих одес. поетів «Зелена лампа»; виступав у місц. пресі з поет. творами, статтями, рецензіями. Співзасн. вид-ва «Омфалос», де випустив зб. власних віршів «Всадник» (1917) та «Зоя» (1919; обидві – Одеса). Один з авторів колект. кн. літ. містифікацій «Омфалитический Олимп. Забытые поэты» (О., 1918). Автор мистецтвознав. праць «Врубель: (Печальный гений)» (Петроград; О., 1918) і «Сезанн: Жизнь, творчество и избранные отрывки из писем» (Петроград; О., 1919); готував дослідж. «Серов и Врубель» (не збереглося). Один з організаторів видання альм. «Ковчег» (Феодосія, 1920). Восени 1919 мобіліз. у Добровольчу армію, воював з більшовиками в Криму, де потрапив у полон і загинув.

Літ.: 2-я весенняя выставка работ «Объединенных». О., 1913; Выставка картин Общества независимых художников. О., 1917; Выставка картин Товарищества независимых художников. О., 1918; 1-я народная выставка картин, плакатов, вывесок и детского творчества. О., 1919; Лущик С. З. Вениамин Бабаджан: «Дар живописца и поэта» // Дерибасовская – Ришельевская: Одес. альм. О., 2000. № 1.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2003