Бабаєв-Кальницький Давид Вольфович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабаєв-Кальницький Давид Вольфович

БАБА́ЄВ-КАЛЬНИ́ЦЬКИЙ Давид Вольфович (14. 07. 1943, Махачкала, Дагестан, РФ) – актор. Чл.-кор. НАМУ (2013). Нар. арт. України (1999). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2011) ступ. Закін. Київ. уч-ще естрадно-цирк. мист-ва (1969). Працював в Архангел. філармонії (1969–72). Від 1972 – в Київ. театрі рос. драми ім. Лесі Українки. Від 1980 – викл. Київ. коледжу естрадно-цирк. мист-ва. Знімався у к/ф: «Ніс» (1977, за М. Гоголем, реж. Р. Биков), «Незрима робота» (1979, реж. М. Бєліков), «Вбити Шакала» (1989, реж. Г. Кохан), «Пастка» (1993, реж. О. Бійма, телесеріал), «Репортаж» (реж. В. Балкашинов), «Обережно! Червона ртуть!» (реж. А. Іванов; обидва – 1995), «Роксолана» (1996, реж. Б. Небієридзе), «Святе сімейство» (1997, реж. М. Бєліков) та ін. Зіграв багато ролей другого плану, переважно комедій. характеру.

Ролі: Шандебіз, Пош («Блоха у вусі» Ж. Фейдо), Гриша Рєдозубов («Варвари» М. Горького), Король («Хоробрий кравчик» за братами Грімм), Пітер Тізл («Школа скандалу» Р. Шерідана), Загорецький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Містер Астлей («Гравець» за Ф. Достоєвським), Пугачов («Самогубець» М. Ердмана), Барні Кепмен («Останній палко закоханий» Н. Саймона).

М. О. Гринишина

Стаття оновлена: 2016