Бабаї - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабаї

БАБАЇ́ – селище міського типу Харківського району Харківської області. Знаходиться на правому березі р. Уда (притока Сівер. Дінця, бас. Дону), за 9 км від Харкова, побл. залізнич. ст. Покотилівка та Карачівка. Пл. 5,81 км2. Насел. 7333 особи (2001, складає 101,9 % до 1989), значна більшість – українці. Має автобусне сполучення з Харковом. Назва «Б.» походить від імені Ф. Бабая, якому 1643 були передані у володіння ці землі. В документах 1653 згадується з назвами «Б.» та «Архангельське» (від побудов. 1650 дерев’яного храму Архангела Михаїла). 1746 перейшло у власність П. Щербиніна. Під час гайдамац. руху в 50–70-х рр. 18 ст. жит. Б. підтримали козац.-селян. загони, що діяли побл. села. 1784 збудов. кам’яний храм Архангела Михаїла, зруйнов. 1934. У 1932–33 та 1946–47 роках населення Б. потерпало від голоду. У 1769– 74 у Б. жив і працював відомий філософ і поет Г. Сковорода (зберігся донині будинок, у якому він жив). У 19 ст. працювали винокурня, спиртзавод, лісопильня. Від 1938 – смт. 1941 було окуповане нім. військами, визволене 1943. Під час 2-ї світ. війни загинуло 306 жителів Б. Серед ґрунтів переважають чорноземи. На тер. Б. є поклади світло-бурої глини. Нині у Б. діють КСП «Червоний партизан» (спеціалізується на вирощуванні овочевих культур, тваринництві), авторемонт. з-д, комбінат побут. послуг. У Б. – заг.-осв. шк., поліклініка, Будинок культури, б-ка, муз. школа, історико-краєзнав. музей, стадіон. Серед реліг. закладів – церква євангел. християн-баптистів. У Б. встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, погруддя уродженців Б., Героїв Рад. Союзу П. Потапенка та С. Ярмака. У Б. народився поет О. Марченко.

Літ.: Бабаї. Короткий нарис з історії селища. Х., 2001.

Г. Г. Яковенко

Стаття оновлена: 2003