Бабак Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабак Олександр Петрович

БАБА́К Олександр Петрович (06. 06. 1957, Київ) – монументаліст. Син Петра, чоловік Тамари Бабаків. Чл. НСХУ (1988). Нагорода «Золотий перетин» 1-го і 2-го міжнар. арт-фестивалів (1996–97). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2009). Закін. Київ. худож. ін-т (1984; майстерня М. Стороженка). Відтоді працює на Київ. комбінаті монумент.-декор. мист-ва. Учасник всеукр. та міжнар. виставок від поч. 1980-х рр. Персон. виставки – в Києві (1997–98, 2000–01). Автор. проект-виставки «Re-конструкції» (1997), «Сім вправ» (1998), «Парсуна» (1998), пленер «Опішня» (1999; усі – Київ). Твори зберігаються у НХМ. Автор пропонує модель світу із закодов. інформацією про наявні культури, де код стає символом, знаком, архаїчна пракультура – ритуал. основою, лексемою мист-ва; творить магію, звертаючись до витоків слов’ян. світу, вносячи її дух у контекст сучас. укр. мист-ва. Монумент. твори (у співавт. з О. Бородаєм): «Ритми Всесвіту» – у Гол. обсерваторії НАНУ (1988), розпис із рельєфом на теми укр. музики для муз. уч-ща в м. Кам’янка (Черкас. обл., 1990), оформлення ст. метро «Видубичі» в Києві (1991). Станковий живопис: триптих «Нічна мандрівка» (1987), «Час» (1988), «Час, який на нас так довго чекав» (1991). Інсталяції (у співавт. з О. Бородаєм): «Колиска» (1989), «Тихе свято» (1990), «Ритуальна споруда» (1991).

Літ.: Олександр Бабак, Олександр Бородай: Альбом. К., 1992; Скляренко Г. Час, який на нас так довго чекав // ОМ. 1992. № 6.

О. К. Федорук, Л. О. Дроздова

Стаття оновлена: 2016