Бабенко Василь Якович

Визначення і загальна характеристика

БАБЕ́НКО Василь Якович (20. 06. 1950, с. Верхній Кульчум, нині Башкортостан, РФ) — громадсько-політичний діяч, історик. Кандидат історичних наук (1985). Орден України «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Башкир. університет (1977, Уфа). Учителював, працював викл. сусп. дисциплін, зав. денного відділ., заст. дир. з навч. роботи Уфим. радіотех. технікуму (1975–79); викл. історії та суспільствознавства Уфим. мед. училища (1979–82); викл. каф. історії СРСР і заг. історії Башкир. пед. інституту (1982–85); н. с. Інституту історії, мови й літ-ри Башкир. філіалу АН СРСР (1985– 89); лектором і консультантом ідеол. відділу Башкир. обкому КП (1989–91); консультантом мера Уфи з міжнац. питань (1992–95); радником із суспільно-політ. питань голови Курултаю Респ. Башкортостан (1995– 98); від 1998 — директор філії Моск. відкритого пед. університету в Уфі. Наукові праці присвячені проблемам укр. переселенців у Башкортостані. Один із основоположників теор. досліджень закономірностей поведінки малих етніч. груп у багатонац. оточенні, українознавства в Росії. Ініціатор видання серії збірок про зв’язки України й Башкортостану в істор. ретроспективі. Актив. учасник заснування нац. т-в народів Башкортостану (татар, чувашів, німців, євреїв, мордви та ін.). Організатор і відп. секр., від 1992 — співголова Респ. нац.-культур. центру українців Башкортостану «Кобзар».

Завантажити статтю