Бабенко Костянтин Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабенко Костянтин Іванович

БАБЕ́НКО Костянтин Іванович (21. 07. 1919, Брянський рудник, нині Луган. обл. – 10. 06. 1987, Москва) – математик. Д-р тех. н. (1952). Чл.-кор. АН СРСР (1976). Премія ім. М. Жуковського (1949), Держ. премія СРСР в галузі н. і т. (1967). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. ун-т (1941), Військ.-повітр. академію (Москва, 1945). У 1944 брав участь у військ. діях як авіац. інженер. Від 1953 працював в Ін-ті приклад. математики АН СРСР, викладав на мех.-матем. ф-ті Моск. ун-ту. Сфера наук. інтересів – від абстракт. питань теорії функцій, функціонал. аналізу, теорії диференц. рівнянь з частин. похідними, наближених і чисельних методів до конкрет. прикладних задач гідро- та газодинаміки. Досліджував стійкість методу матрич. прогонки системи вектор. рівнянь. Спільно з І. Гельфандом поширив визначення стійкості Неймана на випадок несполучуваних одновимірних гранич. задач із двома боковими межами й вивів умови коректності гранич. задачі газодинаміки. Один із засн. сучас. обчислюв. математики. Частина праць була засекречена до 90-х рр.

Пр.: О структуре вычислителя для решения задач обтекания. Комплексный подход к проектированию // Вычислит. процессы и системы. Москва, 1985. Вып. 2 (співавт.); Основы численного анализа. Москва, 1986.

Літ.: Выдающийся математик нашего времени: К 80-летию со дня рожд. К. И. Бабенко // Вест. РАН. 1999. Т. 69, № 12; Математики. Механики.

О. М. Боголюбов

Стаття оновлена: 2003