Бабич Борис Карлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабич Борис Карлович

БА́БИЧ Борис Карлович (11(24). 08. 1903, м. Бахмут, нині Артемівськ Донец. обл. – 04. 11. 1966, Київ) – ортопед-травматолог. Д-р мед. н. (1940), проф. (1941). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін-т (1927). Працював військ. лікарем на Чорномор. військ. флоті (1927– 29); від 1936 – ст. н. с. Укр. НДІ ортопедії і травматології в Харкові; 1944–52 – зав. каф. ортопедії і травматології Київ. ін-ту вдосконалення лікарів. Виконував обов’язки гол. ортопеда-травматолога МОЗ УРСР (1947– 52), кер. клініки травматології Укр. НДІ ортопедії та травматології (Київ, 1960–66). Осн. напрями наук. дослідж.: проблеми кістково-суглоб. туберкульозу, формування післяампутац. кукс, травмат. вивихи та переломи. Вперше в СРСР запропонував антибактер. функціон. метод лікування кістково-суглоб. туберкульозу.

Пр.: О шпорах пяточной кости. К., 1941; Травматические вывихи. К., 1951; Амбулаторное лечение переломов. К., 1952; Аутоиммунотерапия при костно-суставном туберкулезе // ВД. 1958. № 7; Основы комплексной функциональной терапии при костно-суставном туберкулезе. К., 1965; Травматические вывихи и переломы: механизм, клиника и лечение. К., 1968.

Літ.: Шумада И. В., Гайко Г. В. Очерк истории развития Украинского научно-исследовательского института травматологии и ортопедии (1919–1994). К., 1994; Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика 80 років (1918–1998). К., 1998.

І. В. Шумада

Стаття оновлена: 2003