Бабич Василь Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабич Василь Степанович

БА́БИЧ Василь Степанович (01. 02. 1932, с. Тарасовичі Вишгород. р-ну Київ. обл., нині знято з обліку – 28. 08. 2016, Київ) – бібліограф, бібліотекознавець. Чоловік Є. Бабич, батько Т. Добко. Держ. нагороди СРСР. Канд. істор. н. (1979), проф. (1992). Закін. Київ. ун-т (1956) та Харків. ін-т культури (1967). Працював учителем нім. мови в серед. школі (1956–58), у Респ. б-ці ім. КПРС: бібліограф, зав. сектору, зав. відділу, заст. дир. (1958–69), дир. (1970–83); у Київ. ін-ті культури (нині Нац. ун-т культури та мист-в): зав. каф. (1983–98), декан ф-ту бібліотечно-інформ. систем (1986– 96), проф. (1998–2000). Один із засн. (1995–98 – віце-президент) Укр. бібліотеч. асоціації. Досліджував питання розвитку бібліотеч. справи в Україні, вдосконалення бібліотеч. освіти.

Пр.: Твори письменників Радянської України у зарубіжних виданнях. 1945–1966: Бібліогр. покажч. Х., 1968; Твори українських письменників у зарубіжних виданнях. 1945–1975. Х., 1977; Бібліотека і читач. К., 1983; Еволюція бібліотечно-інформаційної освіти. К., 1997; Бібліографічно-інформаційні ресурси України з питань держави і права // Бібліотечна планета. 2000. № 3; Бібліографічні джерела з українознавства // Вісн. Книжк. палати. 2000. № 10; Бібліографічно-інформаційні ресурси суспільних наук: Навч. посіб. К., 2001.

Літ.: Добко Т. В. Василь Степанович Бабич: Біобібліогр. покажч. К., 1997.

О. С. Онищенко

Стаття оновлена: 2016